Виступ владики Філарета на форумі за УПЦ КП 11 червня було опубліковано на сайті “Прес-служби Київської Патріархії”, проте за ніч з нього зникли найбільш резонансні заяви.

На це вказав журналіст BBC News Україна Віталій Червоненко у дописі на Facebook.

“Про підчищену стенограму виступу Філарета. Вчора сайт УПЦ КП опублікував виступ почесного патріарха на зборах за Київський патріархат, проте найскандальніші заяви з нього чомусь зникли. Якраз ті, які я використав у вчорашньому матеріалі. Зокрема, пропали згадки про “Епіфанія – слугу Вселенського патріарха”, “ця так звана ПЦУ служить інтересам греків” та відновлення КП на помісному соборі”, – написав Червоненко.

На підтвердження своїх слів він опублікував у Google Docs текст повного виступу владики, відновлений з диктофонного запису. Абзаци, які зникли з сайту УПЦ КП, позначені жирним курсивом.

“Шановні учасники форуму української інтелігенції. Ми зібрались в дуже відповідальний час для Української Церкви і української держави. Відповідальний чому? Тому що ми отримали томос про автокефалію. Здавалось би що потрібно радіти, бо ми отримали томос про автокефалію. А замість того, щоб радіти, ми всі стурбовані. Бо в результаті цього томосу могутня Українська Церква Київського Патріархату – розділилась. Розділилась на частини. Чому розділилася? А тому що томос, який ми отримали, не відповідає тому, чого ми чекали. Тобто це не такий томос, який мають інші автокефальні Православні Церкви, такі як: Греція, Румунія, Болгарія, Сербія, Польща, навіть Чехія і Словаччина. Ми маємо томос такий, який ставить нас в залежність від Константинопольського Патріархату. Хочемо ми бути в іншій незалежності? Були в залежності від Москви, відірвались. А тепер потрапили в іншу залежність – від Константинополя. А нам треба мати дійсно незалежну Церкву, яка б служила тільки своєму народу, своїй державі і своїй Церкві. Таку нам треба автокефалію і такий томос.

Такий томос був би, якби його дали не Митрополії, а дали Патріархату. Якби нам дали томос, як Патріархату, то тоді б и були дійсно незалежною Церквою, тому що Патріархат не може бути складовою іншого Патріархату, а Митрополія може бути в складі іншого Патріархату, і тому в Україні ми маємо УПЦ МП, яка підпорядкована Москві, а тепер в результаті цього томосу про автокефалію ми стаємо Митрополією в складі Константинопольського Патріархату, хоч і називаємось автокефальною Церквою. Московська називається Церквою, яка має самостійне і незалежне управління, але в складі Московського Патріархату. А ПЦУ хоч і має назву автокефальна, але фактично, залежить від Константинопольського Патріархату. Тому зараз йде шалена боротьба за знищення Київського Патріархату, щоб в Україні не було сили, яка б боролась за дійсно незалежну Церкву та служила б своєму народу і своїй державі. Ось цю Церкву хочуть знищити, а такою Церквою є УПЦ КП.

Яким чином йде це знищення? Таким чином: згідно розпорядження митр. Епіфанія і Синоду, його Синоду, всі єпархії повинні перереєструвати свої статути з КП на ПЦУ. Якщо статут перереєстровується на ПЦУ, то тоді ця єпархія уже виходить із складу КП. Уже майже всі єпархії Української Церкви перереєстровані на цю ПЦУ. Тобто вони вже не в складі КП. Дальше парафії КП перереєстровуються на парафії УПЦ і таким чином виходять із складу КП і таким чином руйнують КП. Крім того, що цей томос направлений на ліквідацію КП, він забороняє ПЦУ мати парафії і єпархії за межами України, і тому від КП хочуть відібрати всі парафії Українські Європи, Америки, Канади, Латинської Америки, Австралії, Росії. Тобто всі ті Українські парафії повинні належати Константинопольському Патріархату, а не УПЦ. І наша діаспора протестує проти цього, вона не хоче підпорядковуватися грекам. Вона хоче бути в складі своєї Української Церкви. А ПЦУ заставляє їх, не заставляє, а викидає їх, і це є теж залежність від Вселенського Патріарха.

Дальше: в томосі сказано, що якщо виникають проблеми в цій ПЦУ, то їх розв’язує не Помісний Собор, не Архієрейський Собор, а Вселенський Патріарх. А яка ж тоді ми автокефальна Церква, якщо наші питання вирішуються за межами України. Це не є автокефальна Церква, а носимо назву «автокефальна Церква» і маємо Томос про автокефальну Церква. Тому, цей Томос ми не приймаємо тому, що ми не знали, який Томос нам готують. Коли ми збирались в Софії 15 грудня 2018 року, то нам не показали зміст цього Томосу, а ми про нього дізналися тільки 6 січня 2019 року. Якби ми знали 15 грудня ми б цей Томос не прийняли і ніякого собору нам не треба було б. Тому, що ми не хочемо з однієї залежності попасти в другу залежність.

Нам ставлять в докір – ви ж підписали  постанову про розпуск КП. Підписали. Раз ви підписали, значить, ви згодні, щоб не було КП. Так, підписали, але чому ми підписали? А тому, що нам сказано було Вселенським патріархом – якщо ви не розпустите КП, собору не буде. І томоса не буде. А ми хотіли мати томос, але справжній томос про автокефалію, не такий, який ми отримали. А той, який мають інші церкви. Не такий томос ми хотіли, нас обманули. Обманули, в черговий раз. Тому що підпорядкувати українську церкву Фанар хотів і раніше, ще в роки президентства Віктора Ющенка.

Тоді нам прямо казали і принесли мені договір, що ми стаємо частиною Константинопольського патріархату. І було написано, які ми права маємо. Коли я почитав цей томос, то сказав, що ніколи ми не станемо частиною Константинопольського Патріархату.

Тоді припинилось. Потім вони знайшли інший шлях, більш хитріший – ми вам даємо автокефалію і даємо томос. Але не кажуть, що в цьому томосі буде написано. І таким чином нас перехитрили. Ми не відкидаємо той так званий помісний собор, який був 15 грудня 2018 року. Не як собор, бо це був збір підписів під назвою помісний собор.

Собору як такого помісного не було, а був збір підписів під постановою помісного собору. І ми цю постанову на наступному помісному соборі відкинемо. І він для нас буде недійсним.

Наше завдання, тепер, зберегти в Україні існування Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ми не відновлюємо Київський Патріархат, ми продовжуємо існувати як Київський Патріархат. Патріарх, що відновлюється? Він був, є і буде. І тому, якщо хтось відокремиться, то відокремиться від Київського Патріархату і створить свою, вже залежну, від Константинополя Церкву.

Нічого ми не можемо поки що зробити. Але можемо зберегти КП. Хоч він буде і маленьким, але потім він виросте у велику церкву.

Згадайте 1992-ий рік, якою була наша Церква. Два архієрея, я та єпископ Яків (Панчук), а двоє зробили таку велику Церкву, яка покрила всю Україну. Тому нам не треба падати духом, ми проходимо друге випробування і ми переможемо. Чому ми переможемо? Тому, що правда з нами. В чому полягає наша правда? Ми хочемо служити своєму народу, своїй незалежній Церкві, своїй Державі в цьому наша Церква. Дав нам Бог Державу? Знав кому дає і що дає Бог? А якщо знав і дав, значить ми повинні йти цією дорогою, бо це є прямий шлях, а не сходити на криві дороги, служити правді, а не служити інтересам чи то Фанару, чи то Москві. Ми повинні служити своєму народу.

І такою церквою може бути тільки патріархат. Митрополія – це статус залежності, а патріархат – це статус незалежності.

Чому Вселенський Патріархат заявляє зараз: «Київського Патріархату не було і нема»? Як це так не було. А якщо не було, то чого вимагали від нас відмовитися від Київського Патріархату. Значить, його мета знищити Київський Патріархат.

Митрополит Епіфаній – слуга Вселенського патріарха, який виконує його волю. Тому він поставив своїм вікарним єпископом грека. Що, немає українців, що ти поставив грека? Для чого ти грека поставив? Для того, щоб цей грек спостерігав, що відбувається в Україні, передавав інформацію Вселенському патріарху і через нього ж Епіфанію поступають вказівки, що треба робити. І це називається автокефальна церква? Це не автокефальна церква.

Якщо вона стала на такий шлях. Наш форму називається за Київський патріархат і за Україну. Чому ми назвали Україну, бо якщо не буде КП, не буде України. Тому що не буде духовної основи цієї держави.

Московський патріархат служить інтересам Москви. Ця так звана ПЦУ служить інтересам греків. А хто ж буде служити інтересам Української держави. Немає церкви. Хочуть знищити.

Що стосується назви ПЦУ. Переважна більшість архієреї і священиків і мирян не знаю, що ховається за цією назвою. Називається Православна Церква Росії? Ні! Називається Російська Православна Церква. Румунська Православна Церква, а не Православна Церква Румунії. Болгарська Православна Церква, а не Православна Церква Болгарії. Чому тоді Українську Церква назвали Православна Церква України? Це ознака того, що ви маєте права тільки на території України, а за межами України, ви не маєте ніяких прав. Тому діаспора не належить Українській Церкві, а належить Константинопольському Патріарху. І це треба розуміти. Керівництво ПЦУ вперто пропагує цю назву ПЦУ. Ми повинні відкинути цю назву, тому що ви є Українська Православна Церква Київського Патріархату. Це правдива Церква, яка продовжує існувати, мала, але правдива, яка стоїть на захисті Православного народу і Української Держави.

Дякую всій нашій українській інтелігенції, яка є серцем нації. Що вона розуміє суть цієї проблеми і підтримує Українську Православну Церкву Київського Патріархату. Дякую вам, тому, що завдяки вам ми переможемо. І буде в Україні одна Церква – Українська Православна Церква Київський Патріархат і буде Українська Держава.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!”.

Comments are closed.