У нещодавно опублікованій доповіді Pew Research Center повідомляється, що в світі стає більше юридичних обмежень, різного роду дискримінації і репресій щодо релігійних спільнот і окремих представників цих спільнот.
Про це інформує РІСУ з посиланням на Uagolos.com.
При цьому автори доповіді особливо наголошують на тому, що число обмежень, що накладаються на релігію, насильства і переслідувань щодо вірян від 2007 року стрімко зросло як в авторитарних країнах, так і в країнах ліберальної демократії, зокрема в тих же Західній і Центральній частинах Європи.
Згідно зі звітом, 52 уряди, включаючи Китай, Індонезію і Росію, встановлюють “високий” або “дуже високий рівень” обмеження на релігію в порівнянні з 2007 роком, коли в список таких країн входило лише 40 держав. Країнами з найнижчим рівнем релігійних обмежень залишаються Південна Африка, Японія, Філіппіни, Бразилія та Південна Корея.
Згідно з доповіддю, від 2007 року найбільший сплеск ворожості і тиску щодо релігійних меншин стався в Європі, на Близькому Сході і в Північній Африці. В Європі кількість країн, які, згідно з повідомленнями, здійснюють заборонну політику і виявляють ворожість щодо релігії, до 2017 року зросла з 21 до 33.
Аналізуючи обмеження і заборони, що накладаються на сповідування релігії в 198 країнах і в регіонах світу за десятиліття – від 2007 до 2017 рр., дослідники, в першу чергу, оцінюють стан в тій чи іншій країні або регіоні за 10-бальною шкалою за сукупністю двох індексів – за ступенем обмеження, що встановлюється урядом, а також за ступенем негативного ставлення в суспільстві (в тому числі релігійної більшості до релігійних меншин в країні), де 0 – найменший ступінь, 10 – найвищий.
Зростання обмежень релігійної свободи спостерігається більше всього на Близькому Сході і в Північній Африці. В аналізований період, тобто від 2007 до 2017 роки, в цьому регіоні ступінь обмежень свободи релігії з боку влади зріс від 5,9 до 7,0 балів.
Рівень цих обмежень тут вищий, ніж в інших регіонах, хоча після первинного зростання у 2007-2008 роках загальний рівень урядових законів і політики, що обмежують свободу віросповідання, був там відносно стабільним.
В інших регіонах останнім часом спостерігалося збільшення кількості обмежень в цій категорії, особливо в країнах Африки на південь від Сахари, де в період від 2014 до 2017 рік спостерігається різке зростання числа урядових законів і політики, що обмежує свободу віросповідання, і негативних суспільних настроїв щодо релігійних меншин і релігії взагалі.
У країнах Тропічної Африки (на південь від Сахари) дослідниками відзначається зростання за цими параметрами від 2,8 до 3,7 балів.
Дещо менший ріст обмежувальної політики урядів відзначається в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – від 4,0 до 4,8 балів.
Далі йдуть Європа і регіон обох Америк. В Європі зафіксовано збільшення утисків і громадського негативу щодо релігії на 0.7 бала (від 3,4 до 4,1), а в Америках – лише на 0.5 (від 2,6 до 3,1). Тобто Америки зберігають за собою звання найбільш вільних щодо державної релігійної політики і толерантності суспільних настроїв.
У масштабі всього світу авторами доповіді помічена тенденція до зростання утисків і обмежень релігійної свободи за вказане десятиліття на 0,8 бала – від 3,5 до 4,3.
Перш за все, ці обмеження стосуються правил державної реєстрації релігійних спільнот, що є найважливішою складовою під час оцінки ситуації в різних регіонах світу. У багатьох країнах потрібна певна форма реєстрації релігійних груп, і принаймні чотири з десяти країн Північної і Південної Америки і більше половини країн Африки на південь від Сахари, Азіатсько-Тихоокеанського регіону і Європи пройшли процес реєстрації 2017 року, що негативно позначилося на здатності деяких груп здійснювати свою релігійну діяльність. На Близькому Сході і в Північній Африці це мало місце більш ніж у восьми з десяти країн.
У доповіді, крім вищевказаного найбільш очевидного аспекту обмежень свободи віросповідання, представлено ще кілька критеріїв, за якими оцінюється неблагополуччя в релігійній політиці різних країн. Так є індекс законодавчих обмежень на релігійну активність і самовираження. Тут найшвидше зростання спостерігається в Європі (підвищення цього індексу на 1,5 бала – від 1,5 до 3 за десять років). Хоча Близький Схід і Північна Африка зберігають лідерство за загальними показниками і тут – 6,3 бала із 10 і за зростанням обмежень відстають лише від щойно згаданої Європи.
Інші критерії це: фаворитизм деяких релігійних громад в країні (так зване виділення титульних або традиційних релігій); незаконний прояв заходів тиску і обмеження прав релігійних меншин з боку державних органів і т. д.
Випадки переслідування, дискримінації та тиску на християн 2017 року відбувались у 143 країнах, а мусульмани зазнали переслідувань у 140 країнах. У дослідженні вказується, що сюди відносяться і військові дії, що супроводжуються насильством і переслідування з боку приватних осіб і збройних груп.
Країнами з найбільшими обмеженнями діяльності релігійних організацій є в числі перших трьох – Китай, Мальдіви і Казахстан. У десятку таких держав увійшли ще три країни, колишні радянські республіки: Туркменістан, Азербайджан і Узбекистан.