Гучна історія з “Російською православною церквою на Північному Кіпрі” розвивається і обростає новими дивовижними подробицями. Після засідання Священного Синоду Кіпрської Православної Церкви (КПЦ) архієпископ Хризостом II заявив ЗМІ, що ця тема “виходить за рамки церковних питань”, а також “пов’язана з національним інтересом”.

Про це пише “Духовний фронт України” з посиланням на Cyprus Daily.

Нагадаємо, скандал навколо так званої “Російської православної церкви Північного Кіпру” спалахнув наприкінці серпня 2019 року. Кіпрські ЗМІ звернули увагу, що на окупованих територіях північного Кіпру діє російськомовний православний прихід, де відбуваються “літургії” російською мовою. Джерела кіпрських журналістів пояснили, що за цією ситуацією стоять російські спецслужби: вони давно планували взяти під контроль російськомовну громаду на окупованій частині Кіпру, яка за різними оцінками нараховує від 10 до 15 тисяч осіб, але не хотіли псувати відносини з кіпрським урядом і дратувати Кіпрську Православну Церкву.

Проект “Російська православна церква Північного Кіпру”, яка формально не є частиною Московського Патріархату – класичний гібридний метод російських спецслужб для поширення російського впливу.

На зустрічі з журналістами архієпископ Хризостом II висловив обурення нелегальною експансією РПЦ на Кіпрі: “Ми не хочемо, щоб Російська Православна Церква втручалася у внутрішні справи Кіпрської Православної Церкви і мала парафії на Кіпрі і священників, які проводять богослужіння”.

Хризостом II також виніс на обговорення тему законності проживання іноземців на окупованих територіях Кіпру в контексті незаконного захоплення нерухомості.

“Якби на півночі Кіпру жили російськомовні громадяни, які переселилися туди до подій 1974 року, то Кіпрська православна церква могла б організувати для них богослужіння, – сказав архієпископ. – Але якщо російськомовні громадяни незаконно прибули на окуповану Туреччиною частину Кіпру після 74-го і проживають в будинках і на землях греко-кіпріотів, то для нас це неприйнятно, і ми закликаємо їх виїхати”.

Ми не маємо права обслуговувати зловмисників, оскільки ми підзвітні законним резидентам і власникам зайнятої переселенцями нерухомості.

Кіпр розділений на дві частини від 1974 року після вторгнення на острів турецьких військ. Так звана “Турецька республіка Північного Кіпру” (ТРПК) визнана тільки Анкарою.

Для Республіки Кіпр іноземці, які в’їжджають на окуповану територію з боку Туреччини є порушниками, оскільки перетинають кордон країни у незаконному місці. Ці громадяни поселяються в будинках або на землях, які були відібрані у греко-кіпріотів і не належать навіть окупантам. Тому ті, хто приїхав і оселився на окупованих територіях, перебувають поза законом. І по суті займаються скупкою “краденого”.

Питання, підняті журналістами і архієпископом Хрізостомом у зв’язку з діяльністю православного приходу на півночі, серйозні і глибокі, вимагають уважного вивчення і осмислення.

Але російську сторону вони зовсім не хвилюють. Точніше хвилює лише одне питання – як переконати громадськість в тому, що за РПЦЗ (А) і особисто за єпископом Агафангелом стоять американці, їхні дипломати і спецслужби? Ну і заодно звалити все на “клірика Олексія Іванова з РПЦЗ (А)”, який “з усіх сил намагається посіяти ворожнечу між росіянами і кіпріотами, між Кіпрською Церквою і РПЦ”.

Так, в середині вересня п’ять проросійських видань, які базуються на Кіпрі, в Україні і Росії, опублікували тексти зі схожою фактурою, фотографіями, з думкою одного експерта, що стосуються православного приходу на півночі Кіпру і зв’язків РПЦЗ (А) з США і Україною.

На сайті EАdaily 11 вересня була опублікована “базова” стаття: “Як в США використовують розкольників для тиску на Православні Церкви”, яка ймовірно була взята за основу для тиражування в інших ЗМІ.

Автор – експерт в церковних питаннях, блогер Алєксандр Вознесенський – повідомляє, що взявся за цю неоплачувану, до речі, роботу, на прохання Олексія Волобоєва, засновника кіпрської партії ΕΟΠ (Εγώ ο Πολίτης – “Я громадянин”), яку місцеві ЗМІ називають “партією російських мільйонерів”.

У результаті розслідування, експерт дійшов висновку, що це “американські дипломати і співробітники служби військової розвідки через розкольників діють на території цілої низки Церков у цьому регіоні, чинячи таким чином тиск на канонічні Церкви”.

Стаття насичена датами, переповнена цифрами, рясніє гучними іменами. Безліч “аргументів” і “фактів” зовні виглядають вагомо й авторитетно. Публікація буквально завалює непідготовленого читача фактурою, що здається вельми переконливою. Автор професійно компонує і створює інфобрехню. Видно, що в розпорядженні автора безліч ресурсів, можливо, що із закритих джерел, спрямованих на спільну мету – створення значного псевдо розслідування, зовні переконливого і солідного, але все ж брехливого.

І як це часто трапляється у придворних писарів, вони забули, або не знали про існування Frolovleaks – масиву даних, витягнутих з поштової скриньки заступника директора Інституту країн СНД, прес-секретаря Союзу православних громадян і “воцерковленого експерта” Кіріла Фролова. Можливо, що цей масив не трапився на очі автору, бо його забанив рідний Роскомнадзор.

В одному з листів керівництву РПЦ Фролов повідомляє про зустріч митрополита Агафангела, якого Вознесенський називає посібником американців, з генералом КДБ Сергієм Наришкіним, що відбулася 15 червня 2011 року. На момент зустрічі Наришкін обіймав пост глави адміністрації президента Росії. Зараз він – глава служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР). На зустрічі обговорювалося призначення на Харків, а потім на Київ, глави ВЗЦЗ МП, митрополита Іларіона (Алфєєва). Також з листування Фролова можна дізнатися, що митрополит Агафангел виконував особисті доручення Патріарха РПЦ Кирила.

Тож подібна діяльність Агафангела більше нагадує не відкритого проамериканського розкольника, а прихованого агента російських спецслужб, який зображує з себе незалежного від Москви православного священника.

Але повернемося до замовника розслідування і, судячи з усього, розповсюджувача цієї кремлівської гібридної версії.

Люди, знайомі із засновником ΕΟΠ Олексієм Волобоєвим, кажуть, що він людина, дипломатично кажучи, не релігійна. Однак через кілька днів після публікації статей в Cyprus Daily News і “Політіс”, Волобоєв на очах перетворився в ультраправославного подвижника. До речі, імені “екс-президента однієї з кіпрських партій”, згадуваного в статті, жодне з видань не називало.

І ось на особистій сторінці Волобоєва в Facebook можна побачити різкий зсув контенту в бік православ’я і захист позиції РПЦ. Чим же пояснюється ця метаморфоза?

За інформацією нашого джерела, Волобоєв у приватній бесіді розповів, що нібито в “російському посольстві дуже стурбовані ситуацією з російським православним приходом” і згадав, що його “куратори в російському посольстві дивуються, звідки міг статися витік інформації про цю операцію”.

Ми припускаємо що Волобоєв отримав розпорядження від якоїсь високопоставленої особи з Росії чи російського посольства в Нікосії, виступити на захист РПЦ, відвернути увагу громадськості і звинуватити у всьому американців, що є давньою російською традицією.

Виникають запитання: чому засновник і керівник кіпрської політичної партії “Я громадянин” глибоко стурбований темою РПЦ, РПЦЗ, РПЦЗ (А) і російських розкольників? Чому громадянин Кіпру, кіпрський політик, керівник кіпрської політичної партії виступає на захист інтересів Росії та РПЦ, і явно на шкоду інтересам Кіпру, її громадян і Кіпрської Православної Церкви?

Чому пан Волобоєв як політик не ставить гострих запитань російській владі про можливу причетність до ворожої діяльності по відношенню до Республіки Кіпр, громадянином якої він є? Навпаки, кіпріот Волобоєв стрімко і без оглядки кидається на захист позиції Росії і РПЦ на шкоду інтересам республіки, які він клявся захищати, приймаючи громадянство Кіпру.

Comments are closed.