Християни візантійського обряду 27 вересня (14 вересня за старим стилем) відзначають свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Це свято належить до 12 великих свят Східної Церкви та має один день перед- та сім днів попразництва, передає РІСУ.
Історики Східної Церкви вважають, що насамперед дві події лягли в основу встановлення цього свята: віднайдення в IV ст. Хреста, на якому розп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у VII столітті.
Саме слово “воздвиження” означає “піднесення”, тобто урочистий обряд почитання та прославлення Хреста Господнього.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала декілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Олені, матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
Початок святу Воздвиження дало посвячення храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня — 14 вересня — відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Іншою важливою подією, що зробила це свято загальним на Сході та Заході, стало повернення Господнього Хреста до Єрусалиму після того, як 614 року перський цар Хозрой, здобувши Єрусалим, забрав Хрест до перської столиці у Ктесифоні. Повернув Хрест Господній до Єрусалиму імператор Іраклій 628 року після перемоги над персами. Друге урочисте воздвиження Хреста Господнього в Єрусалимі також відбулося 14 вересня.
Оскільки свято Воздвиження пригадувало Христове розп’яття і смерть та прирівнювалося до Великої П’ятниці, то стало традицією дотримуватися цього дня строгого посту.
Як зазначає у книзі “Пізнай свій обряд” о. Юліан Катрій, щодо святкування цього свята у різних Церквах, то Грецька Церква, наприклад, відзначає його 6 березня, а Римо-Католицька Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі свят за Папи Римського Івана ХХІІІ 1960 року це свято викреслили з церковного календаря.
Характерною ознакою свята Воздвиження є врочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час утренньої свята. У Східній Церкві відомі різні обряди воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори Синай, Константинопольський обряд. Щодо воздвиження Хреста Господнього на Русі, то цей обряд згадується тут у ХІІІ ст., коли Патріарший Собор 1276 року дозволив воздвиження в усіх церквах.
Окрім свята Воздвиження, Церква вшановує Хрест Господній і в інші дні. Зокрема, у Хрестопоклонну неділю (третя неділя Великого посту). Східна Церква 7 травня (ст. ст.) також відзначає Явлення знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалимі, яке відбулося 351 року за св. Кирила Олександрійського під час П’ятдесятниці. Ще одним святом вшанування Хреста Господнього є Походження дерева Чесного Хреста, яке відзначають 1 серпня (ст. с). Під час цього свята відбувається похід чи процесія з частинкою Хреста Господнього, який у цей день переносили з царської палати в Царгороді до храму св. Софії. Це свято встановили у Царгороді у ІХ ст.
