Що ЗМІ Грузії, Вірменії, Молдови й України писали про Томос і ПЦУ - дослідження

Заснування незалежної Православної Церкви України спричинило фундаментальні зміни в контексті російського впливу та структури м’якої сили у пострадянських країнах. Цей факт ставить під сумнів статус Москви як провідного духовного центру Православної Церкви, яким вона залишалася більше 300 років. Ці фундаментальні зміни впливає на всі цільові країни, а тому важливо мати інформацію щодо останніх тенденцій у російській пропаганді, аби мати змогу протистояти гібридним загрозам.

Аналітики “Інтерньюз-Україна” (організація з експертизою на ринку медіа, комунікацій, освіти та консалтингу) провели транскордонний моніторинг месиджів російської пропаганди у місцевих ЗМІ Вірменії, Грузії, Молдови та України, які повідомляли про заснування незалежної Православної Церкви України (ПЦУ).

Методологія моніторингу ЗМІ складалася з двох компонентів: кількісного та якісного. Кількісний моніторинг ЗМІ дає числові показники або індикатори, які можна порахувати та проаналізувати. Якісний моніторинг ЗМІ використовується для оцінки дій ЗМІ у порівнянні з певними стандартами — наприклад, етичними або професійними — які важко оцінити кількісно.

Експерти у кожній країні вибрали два телеканали та два онлайн-ресурси, які є одними з найвпливовіших у сфері висвітлення міжнародних новини та політики, і займають високі місця у рейтингах популярності. Наш підхід також передбачав баланс проєвропейських та євроскептичних, проурядових та проопозиційних медіа у кожній країні. Ось перелік ЗМІ, які було включено до дослідження:

Вірменія

ТБ: 1-й канал (Державне телебачення Вірменії), Кентрон ТВ
Онлайн-ЗМІ: news.am, lragir.am

Грузія

ТБ: Руставі-2, Імеді
Онлайн-ЗМІ: Ipress.ge, netgazeti.ge

Молдова

ТБ: Публіка ТВ, НТВ-Молдова
Онлайн-ЗМІ: jurnal.md, sputnik.md

Україна

ТБ: 1+1, 112 Україна
Онлайн-ЗМІ: Pravda.com.ua, strana.ua

По кожній країні було підготовлено архіви відповідних медіа-звітів за період з 1 вересня по 30 листопада 2018 р. У випадку з телеканалами вивчалися лише сюжети новин, оскільки не усі записи ток-шоу були доступні у зазначених країнах. Таким чином, наш звіт не бере до уваги відповідні ток-шоу.

Дослідження було ініційоване ГО “Інтерньюз-Україна” за участі Media Diversity Institute (Вірменія), Journalism Resource Center (Грузія) та Independent Journalism Center (Молдова).

10 КЛЮЧОВИХ ВИСНОВКІВ

1. ДЕЯКІ РОСІЙСЬКІ НАРАТИВИ ЩОДО АВТОКЕФАЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ Є «УНІВЕРСАЛЬНИМИ» — ВОНИ З’ЯВИЛИСЯ У ВСІХ ЧОТИРЬОХ КРАЇНАХ, ІНШІ БУЛИ АДАПТОВАНІ ДО МІСЦЕВОЇ СИТУАЦІЇ.

Кремль прагне розповсюджувати однакові наративи усюди, де вони могли б спрацювати. Пряме російське втручання, заангажованість ЗМІ та безвідповідальний вибір джерел новин призвели до того, що деякі російські наративи стосовно заснування незалежної Православної Церкви України з’явилися в усіх чотирьох країнах.

Найбільш поширений у Вірменії, Грузії, Молдові та Україні наратив говорить про обов’язковість єднання православного світу перед лицем втручання Заходу. Відповідно, незалежна Православна Церква України виставляється як загроза цій єдності та один з інструментів, які використовуються Заходом у геополітичному протистоянні з Росією. Це — ще один приклад навішування на Захід ярлика «ворога» задля консолідації росіян (а у цьому випадку — проросійськи налаштованих вірмен, молдован та Українців) перед лицем уявної загрози. На додачу до цього, у всіх чотирьох країнах статті з наративами, наближеними до месиджів російської пропаганди також виступають проти Вселенського Патріархату, який представляється в них як «рука» Заходу.

Водночас, російська пропаганда дуже гнучка, вона адаптується до ситуації в кожній країні.

В Україні США напряму називають головним вигодонабувачем розколу у Православному світі. Тема Томосу (декрет про автокефалію від Вселенського Патріархату) також була тісно пов’язана з місцевими політичними подіями, особливо з прийдешніми президентськими виборами 2019 року.

У Грузії автокефалія української православної церкви часто представлялася у контексті релігійного життя Грузії та, зокрема, проблеми автокефалії абхазької церкви.

У Вірменії натякали, що Томосу не буде, оскільки уряд Туреччини уклав угоду з Росією і не дозволить Вселенському Патріархату визнати автокефалію Православної Церкви України. Водночас, Україна у вірменських ЗМІ представлялася країною-союзником Вселенського Патріархату, розташованого в Туреччині, що важливо у світлі напружених вірменсько-турецьких взаємин.

В усіх цих месиджах червоною ниткою проходила одна думка: створення незалежної Православної Церкви України — це небезпечна подія для вашої країни (Вірменії, Грузії або Молдови), а отже, підтримувати її не слід.

У наступних розділах ми детальніше розглянемо месиджі, які транслювалися в кожній країні.

2. УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛІЯ БУЛА ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ ТЕМОЮ В УКРАЇНІ ТА ГРУЗІЇ.

Українські ЗМІ, безумовно, найактивніше висвітлювали заснування незалежної Православної Церкви України. За вибраний період часу в українських медіа було 502 новини про Томос для України, що вдесятеро більше, ніж у грузинських ЗМІ, відібраних для нашого проекту (42 публікації) — саме вони посідають друге місце з точки зору активності висвітлення. У Молдові темі автокефалії Православної Церкви України було присвячено 24 публікації у ЗМІ. У Вірменії ця тема висвітлювалася найменше. З чотирьох засобів масової інформації, які були об’єктом моніторингу, лише один — веб-сайт новин Iragir.am — опублікував принаймні декілька повідомлень (5 публікацій новин).

3. В УКРАЇНІ НОВИНИ БУЛИ, ПЕРЕВАЖНО, НЕЙТРАЛЬНІ. АЛЕ Є НЮАНСИ.

Усі відстежувані українські медіа при висвітленні теми автокефалії ПЦУ дотримувалися, переважно, нейтральної позиції. Так, зокрема, було у випадку з 112 Україна (85,7% новинних матеріалів були нейтральні) та Українською Правдою (97,6% нейтральних матеріалів).

Водночас, канал 1+1 демонстрував позитивніше ставлення — 31,1% медійних матеріалів були позитивні або дуже позитивні. З іншого боку, на сайті Strana.ua значна частка публікацій була негативна — 43,3% статей були негативні або дуже негативні.

4. СЕРЕД ЧОТИРЬОХ ВІДСТЕЖУВАНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ НАЙБІЛЬША ЧАСТКА МЕСИДЖІВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ТРАНСЛЮВАЛАСЯ НА САЙТІ STRANA.UA.

Три з чотирьох відстежуваних ЗМІ — 1+1, 112 Україна та Українська Правда — містили дуже мало матеріалів, месиджі в яких були наближені до месиджів російської пропаганди. На цьому тлі виділяється strana.ua — 37,9% матеріалів цього видання дуже наближені до месиджів, розповсюджуваних російською пропагандою проти автокефалії української церкви.

Крім того, в той час як 1+1, 112 Україна та Українська Правда звертаються до таких джерел, як Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), Українська Православна Церква Московського Патріархату (УПЦ МП), українські посадовці та політики, а також Вселенський Патріархат, сайт strana.ua часто посилається на УПЦ МП та Російську Православну Церкву (РПЦ), а також українських опозиційних політиків, які усі налаштовані до Томосу упереджено. Сайт strana.ua також називає Вселенський Патріархат «Стамбульським Патріархатом», аби не підкреслювати його верховенство над Московським Патріархатом.

Нижче наведені найпоширеніші наративи, наближені до месиджів російської пропаганди:

Томос Україні можуть навіть і не дати;
Якщо українська церква отримає Томос, це спричинить розкол у православному світі;
Після отримання автокефалії у Московського Патріархату відберуть Києво-Печерську Лавру та інші церкви. У такому випадку Україну очікує громадянський конфлікт на релігійній основі;
Україна — це канонічна територія Російської Православної Церкви;
Константинополь збирається не дати Україні автокефалію, а заснувати екзархат — тобто, філію Вселенського Патріархату;
Вселенський Патріархат з Туреччини не може керувати православними церквами, оскільки Туреччина — мусульманська держава, а не православна;
Якби в Україні провели референдум про Томос, він би зазнав невдачі;
США керують політичним та релігійним життям України;
Порошенко дав Варфоломію хабара, щоб той надав Томос;
Влада України, зокрема Президент Петро Порошенко, почала гоніння на священників Московського Патріархату;
Християнство в Україні примусово насаджується націоналістами, а Томос відіграє в цьому ключову роль.

5. У ГРУЗІЇ НЕМАЄ ЄДИНОЇ ДУМКИ ЩОДО УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ.

Імеді ТВ (проурядовий телеканал) в одному з сюжетів критично висвітлював тему Томосу, хоча позитивних месиджів було більше; Руставі-2 (опозиційний телеканал) критичних висловлень не робив, а позитивне висвітлення було вдвічі більшим, ніж на Імеді ТВ.

Ще один приклад розходжень — те, що згадані два канали залучали абсолютно різних експертів. Для аналізу цих питань Руставі-2 звертається до теологів, які явно позитивно сприймають українську автокефалію, а також критично ставляться до Грузинського Патріархату. Водночас Імеді ТВ звертається до теологів, які більш-менш позитивно ставляться до Української автокефалії, хоча висловлюють деякі застереження.

Грузинські онлайн-ЗМІ висвітлюють цю тему більш неупереджено, поглиблено та послідовно, ніж телекомпанії. Вони пропонують своїй аудиторії як новини, так і аналітику, в т.ч. думки експертів. Також вони повідомляють читачам про теми, які на телебаченні не згадуються.

6. РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА В ГРУЗИНСЬКИХ ЗМІ НЕ ВІДВЕРТА, АЛЕ ВОНА ІСНУЄ.

На обох грузинських телеканалах були випадки повторення російських наративів щодо заснування незалежної ПЦУ. Обидва канали подавали таку інформацію нейтрально, але це врівноважувалося представленням на цих каналах протилежних думок. Обсяг такого контенту був відносно невеликим порівняно із загальним висвітленням питання щодо автокефалії ПЦУ. Наративи російської пропаганди також непрямо відображалися у відстежуваних онлайн-ЗМІ, хоча вони намагалися відповідати на месиджі, які розповсюджувалися російськими медіа. Нижче наведені основні пропагандистські наративи, які з’являлися в грузинських ЗМІ:

Вселенський Патріархат — раб Заходу, якого використовують для розколу православ’я;
визнання української автокефалії неминуче призведе до визнання автокефалії інших церков — таких як абхазька;
визнання Росією абхазької автокефалії буде вимушеним кроком, результатом розколу Заходом Православної Церкви;
визнання Грузією української автокефалії зробить визнання автокефалії Абхазької Церкви та її остаточне відокремлення від Грузинського Патріархату невідворотними.

7. У МОЛДОВІ НАВІТЬ ПРОРОСІЙСЬКІ МЕДІА НЕ ПРИДІЛЯЛИ ТОМОСУ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ.

У трьох з чотирьох відстежуваних молдовських ЗМІ — Публіка ТВ, НТВ-Молдова та Jurnal.md — більшість повідомлень являли собою короткі замітки, які містили обмежену інформацію з теми і цитували, зазвичай, якесь одне джерело. Відповідно, більшості таких публікацій бракувало ясності. Відомостей про ситуацію наводилося недостатньо для ясного розуміння проблеми. В більшості новин повідомлялося про поточний розвиток подій без висвітлення історії теми або представлення різних думок.

І навпаки, на сайті Sputnik.md — молдовському підрозділі російського медійного конгломерату «Спутнік» — більшість публікацій були у вигляді розлогих матеріалів, де наводилася розгорнута довідкова інформація щодо полеміки навколо Томосу. Тональність при цьому була, переважно, упереджена, позитивна до РПЦ та негативна до Київського Патріархату. Використані джерела були прозорі (тобто їх можна було ідентифікувати), але не різноманітні: у більшості випадків викладалися думки противників автокефалії.

8. ПРОРОСІЙСЬКІ ЗМІ ЗАСТОСОВУВАЛИ В МОЛДОВІ ІНШУ ТАКТИКУ.

Канал НТВ-Молдова, який транслює місцевий контент та ретранслює контент, вироблений в Росії, висвітлював питання автокефалії ПЦУ нерегулярно, присвятивши йому два новинних репортажі. Той факт, що НТВ-Молдова не висвітлював це питання, може вказувати на маніпуляцію за допомогою замовчування.

Водночас Sputnik.md поширював повідомлення про те, що Українська Церква намагається розділити православ’я, що вона є розкольницькою. «Спутнік» також розповідав православним вірянам Молдови, що робити далі, після того, як РПЦ оголосила про розрив зв’язків з Константинопольським Патріархатом.

Нижче наведені основні пропагандистські наративи, які з’являлися у ЗМІ Молдови:

Український «режим» діє проти власного народу, втручаючись у релігійне життя українців;
Православний світ слід об’єднати за будь-яку ціну;
Якщо українська церква отримає Томос, це спричинить розкол у православ’ї;
Патріарх Філарет — розкольник, який намагається розділити православ’я.

9. ВІРМЕНСЬКІ МЕДІА ПРИДІЛЯЛИ ТОМОСУ МАЛО УВАГИ, ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО ЦІЄЇ ТЕМИ ТІЛЬКИ ТОМУ, ЩО ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ РОСІЇ.

З чотирьох відстежуваних вірменських ЗМІ лише один (веб-сайт новин lragir.am) публікував матеріали на тему автокефалії Православної Церкви України протягом періоду дослідження. У вересні-листопаді 2018 р. цей ЗМІ опублікував п’ять статей на дану тему. Варто відзначити, що у наступні місяці дослідження цей сайт більше не повертався до теми Томосу.

Моніторинг дозволив дійти висновку, що не лише Томос, а й взагалі будь-які події, що відбувалися на більшій частині території колишнього СРСР, в т.ч. в Україні, не викликати інтерес вірменських ЗМІ. Загалом, вірменські медіа відносно рідко висвітлюють події на території колишнього СРСР за винятком Азербайджану (країни, з якою у Вірменії триває конфлікт) та, частково, Росії (з якою Вірменія підтримує найбільш інтенсивні зв’язки у різних сферах), а також Грузії (з якою Вірменія межує та через територію якої переважно ведеться наземне сполучення із зовнішнім світом). Крім того, увага вірменської громадськості була зосереджена на власних проблемах і подіях — наслідках «оксамитової революції» та ситуації на лінії розмежування Карабаського конфлікту та на вірменсько-азербайджанському кордоні.

10. ХОЧА ПУБЛІКАЦІЙ У ВІРМЕНІЇ БУЛО НЕБАГАТО, ВОНИ ТЕЖ МІСТИЛИ ПРОПАГАНДИСТСЬКІ НАРАТИВИ.

У жодній з п’яти наявних публікацій не викладалася позиція української сторони або позиції інших православних церков окрім РПЦ; також не проводилися паралелі між питанням Томосу та новоотриманою автокефалією Північномакедонської Православної Церкви тощо.

Хоча мова публікацій була цілком політкоректною, деякі з висновків такими точно не були. Зокрема, в одному з матеріалів містилося безапеляційне твердження про те, що турецька влада має визначний вплив на Вселенський Патріархат. Також, звертаючись до наслідків Томосу, портал новин обмежувався цитатами лише російських державних та політичних діячів, у тому числі наводячи «передбачення» лідера ЛДПР Жириновського про «криваві зіткнення» в Україні.

Можна зробити висновок, що для Iragir.am найбільшу цікавість викликали наслідки Томосу для Росії та зв’язок між втратою нею впливу на міжнародній арені як держави та її церкви як претендента на лідерство в православному світі.

Нижче наведені основні пропагандистські наративи, які з’являлися у вірменських ЗМІ:

Томосу не буде, оскільки уряд Туреччини уклав угоду з Росією, і не дозволить Вселенській Церкві визнати автокефалію ПЦУ;
Томос — це навмисне підсилення, легітимізація розколу в Українській Православній Церкві;
Томос — помилкове рішення Константинопольського Патріархату, яке потрібно скасувати, якщо Константинополь хоче відновити зв’язки з РПЦ;
Томос — це частина процесу руйнації концепції «російського світу» та ідеологічного базису російської експансії.