На Київщині, у селі Русанів Броварського району, є школа, дах якої побудований з уламків стародавної церкви, яку було ще зруйновано ще 1936 року.
Про таке відкриття стало відомо з публікації у спільноті “Наш Русанів” у Facebook, де місцевий мешканець Анатолій Юрченко оприлюднив світлини даху цієї школи, передає видання АtВrovary.
На фото видно, что на балках даху зображені стародавні образи.
“Перше фото – загальний вигляд даху на школі, а далі – детально, з чого вона складена. Це ж, я так розумію, повністю розібрані стіни стародавньої Русанівської церкви із залишками ікон?.. Це ж неоціненна культурна спадщина Русанова”, – підписав світлини Юрченко.
Корінні мешканці села розповідають, що в їхньому селі дійсно була церква, про яку у стародавніх литописах згадується ще за часів Богдана Хмельницього. Коли саме було її побудовано, ніхто сказати достовірно не може. Але у творі Павла Алепського “Подорож Антіохійського Патріарха Макарія до Москви у XVII ст.” від 1658 року згадується:
“Ми прибули в селище з церквою на ім’я Росано (Русанов), поблизу нього величезне озеро і дуже великі млини і сукновальні. По всій землі козаків, ми помітили прекрасну рису, яка здивувала нас: усі вони, навіть більшість їхніх дружин і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб і церковні наспіви; крім того, священники навчають сиріт і не залишають їх тинятися по вулицях невігласами”.
Також мешканці Русанова кажуть, що церква ця освячувалась 1908 року. Тобто іконам, з яких побудована школа, як мінімум 111 років.
Як стверджують історичні документи, у 30-ті роки XX століття, як і скрізь, у Русанові створювались комітети незаможних селян, а також партійна та комсомольська організації. Вони розкуркулювали заможних селян та вдавалися до активної боротьби з релігією.
Саме на такий храм, як стверджують старожили села, була схожа Русанівська церква.
1936 року церкву було повністю зруйновано та розібрано. На її місці побудували школу, спочатку семирічну, а пізніше вона стала середньою. Першого вересня 1939 року, коли відкрилась нова школа, прийшли 84 першокласники.
Багато сил і турбот доклав до будівництва та розвитку школи тодішній директор Трохим Степанович Дженжібер. Мабуть саме він зміг би відповісти на запитання, як рештки стародавної церкви стали частиною школи.
Такий вигляд школа має зараз.
Як розповідають старожили, у ті часи, коли зруйнували церкву, все що можливо було використовувати для будівництва, розібрали самі селяни на будівництво своїх осель. І в школу відійшла тільки маленька частинка.
Зараз мешканці села хочуть показати цю школу, вірніше її дах спеціалістам, але їх до приміщення освітнього закладу не пустили. За даними місцевих жителів – через “заборону начальника районного відділу освіти”.
