РПЦ може частково розірвати відносини з Елладською Церквою через визнання нею ПЦУ.
Про це заявив автор анонімного Telegram-каналу Батюшка Лютер. Нижче наводимо допис у повному обсязі.
ЕПЦ, ПЦУ, РПЦ і СС (сиріч Священний Синод)
На 17 жовтня анонсовано засідання Священного Синоду, на якому, ймовірно, буде розглянуто питання взаємовідносин з Елладської Церквою після визнання нею ПЦУ. Цілком можливо, що священноначалля дійсно вирішило відсвяткувати річницю розриву євхаристійного спілкування з Константинополем, припинивши відносини з ще однією помісною церквою. Напередодні чергового історичного засідання усі, хто хоч якось цікавляться міжнародної церковною політикою, навперебій вирішили запропонувати Синоду варіанти того, як треба вчинити.
Дивно, але серед них всерйоз фігурує варіант часткового розриву відносин з ЕПЦ – тільки з тією її частиною, яка не протестувала проти визнання автокефальної церкви України. З проросійських архієреїв пропонується сформувати, прости Господи, грецьку п’яту колону. Мабуть, більшої підстави для літніх владик і уявити собі складно. “Зрадниками в рясах” їх обзивати не будуть, але поглядати косо в їхній бік почнуть, тим більше якщо в їхні митрополії почнуться вливання російських грошей (самі греки тут напевно згадають “Демократичну армію Греції”, яку спонсорував СРСР, і громадянську війну 1946-49 рр.).
Ясно, що в умовах, що склалися, частковий розрив відносин – єдиний шанс утриматися від повного євхаристійного роз’єднання, але навряд чи самі “щасливчики”, що заслужили право літургісати з архієреями РПЦ і причащати паломницькі групи з Росії, будуть цьому раді.
Батюшка Лютер, до якого, втім, навряд чи прислухаються, пропонує взагалі не розривати відносин з церквою Греції. А ще краще – відновити відносини з Константинополем і запустити обговорення врегулювання української кризи. Безкомпромісна позиція ситуації не вирішить, а тільки законсервує її.
Як писав батюшка Лютер ще 23 лютого цього року, “той варіант, при якому Москва змогла б частково зберегти за собою Україну, залишитися вірною своїм принципам і при цьому вийти з ізоляції – це визнати ПЦУ автономією в складі Константинопольської Церкви, за аналогією з тим, як Константинополь відноситься до Православної Церкви Америки, а також закріпити своє становище в Україні створенням визнаної усіма юрисдикції для УПЦ МП”.
Якби наш Синод у якості експерименту вирішив вчинити в дусі того, що вони усі за службовим обов’язком проповідують, то міг би обмежитися висловленням жалю з пропозицією піти від порочної практики “око за око, зуб за зуб”. Еллада зробила помилку? Будьте розумнішими. Це знають навіть діти.
