Міністерство юстиції Латвії офіційно зареєструвало Латвійську Автономну Православну Церкву (ЛАПЦ) Константинопольського Патріархату.
Про це повідомив релігієзнавець Ілля Бей з посиланням на відповідний державний реєстр, передає РІСУ.
Минюст Латвии зарегистрировал Латвийскую автономную Церковь Константинопольского патриархата
Опубліковано Illya Bey Вівторок, 29 жовтня 2019 р.
До того в країні існувала норма, що одну конфесію може представляти тільки одна релігійна структура. У Латвії діяла Православна Церква Московського Патріархату. Таким чином існування двох різних православних структур було неможливим. Представники ЛАПЦ намагалися отримати реєстрацію ще від 90-х рр. минулого століття, проте програвали усі судові справи, аж до того моменту, коли справа дійшла до Конституційного суду Латвії, який і визнав неправомірність принципу – одна конфесія – одна Церква.
Православ’я на території сучасної Латвії поширилось ще у XI столітті. Тоді ці землі підпорядковувались Київській митрополії. Однак поступово православ’я було витіснене протестантами та католиками, хоча окремі парафії продовжували свою діяльність. Другий розвиток православ’я стався після приєднання цієї території до Російської імперії. 1863 року було створено Ризький вікаріат.
Після здобуття незалежності 1917 року православні вирішили перейти до юрисдикції Константинопольського Патріархату. 1936 року латиші отримали Томос про автономію у складі Вселенської Патріархії. Однак після анексії країн Балтії 1940 року цю автономію було ліквідовано, а Латвійську Церкву приєднано до складу Московського Патріархату.
Латвійська Автономна Православна Церква вважає себе правонаступницею ЛПЦ у складі Константинопольського Патріархату та не визнає підпорядкування РПЦ.
Зазначимо, що Латвійська Православна Церква Московського Патріархату своєю чергою також бореться за незалежність від РПЦ. Так, на початку червня 2019 року Сейм Латвії прийняв поправки до закону про Латвійську Православну Церкву, суть яких полягала у спробі захистити автономію ЛПЦ МП від “іноземного впливу”. Зокрема, в законі з’явилася вимога, що главою Церкви і єпископами можуть стати тільки ті священники, які є громадянами Латвії і прожили в країні не менше десяти останніх років.
