Росіяни продовжують дивувати греків своєю особливою канонічною свідомістю, йдеться у публікації Сerkvarium.
Як і погрожували в Москві, очільник РПЦ Патріарх Кирил припинив поминати архієпископа Афінського Ієроніма, очільника Елладської Церкви. Причина відома і банальна: оголошення Собором Ієрархії ЕПЦ під керівництвом Ієроніма початку процедури визнання ПЦУ шляхом встановлення з нею повноцінних канонічних відносин.
Після офіційного повідомлення з Києва про отримання від Ієроніма мирних грамот на адресу митрополита Київського Епіфанія росіяни вже не стали чекати. А напередодні Моспатріархія склала “чорний список” елладських єпархій, куди “не благословляється” возити російських паломників.
Видання Ромфея опублікувало коментар архієпископа Кіпрського Хризостома, в якому він висловив незгоду з канонічними діями Патріарха Московського. Адже незгода з якимось Предстоятелем не означає права розривати з ним євхаристичні відносини. Це виправдано лише у випадку відпадіння в єресь. Але Хризостом наголошує, що ані Вселенський Патріарх, ані Афінський архієпископ не є єретиками.
Предстоятель Кіпрської Церкви Хризостом
При цьому очільник Кіпрської Церкви пояснив, що, на його думку, найкраще було б вирішити суперечку між Москвою та Константинополем через спільну зустріч двох Патріархів. Але обидві сторони на це не йдуть, тому Кіпрська Церква, не згодна з позицією обох колег, зберігає нейтралітет.
Насправді, не секрет, що Кіпр готовий за відсутності на нього російського тиску визнати ПЦУ. Одразу після вручення Томосу Хризостом висловив надію, що колись очільник ПЦУ приїде на Кіпр та співслужитиме з цією помісною Церквою.
Нагадаємо, що в РПЦ в Україні (раніше УПЦ МП) заявляли, що рішення про припинення євхаристійного спілкуваня з Афінами буде прийнято на Синоді РПЦвУ. Проте ця церковна структура не має своєї власної суб’єктності, а тому не може прийняти рішення, відмінне від рішенння РПЦ. Отже, можна з вневненістю припустити, що Синод РПЦвУ вже має готове рішення з “афінського питання”.
Видання нагадує, що Москві не звикати “карати” помісні Церкви припиненням канонічних стосунків через власні амбіції. Власне, автокефалія самої Московської Церкви почалась з того, що після Фераро-Флорентійської унії Патріарха Константинопольського було оголошено єретиком, і це дало привід частині Київської митрополії оголосити про розрив з Фанаром. Хоча невдовзі Константинопольський Патріарх “єретик” помер, Москва назад під юрисдикцію Фанару вже не повернулась.
