Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній звернувсядо вірян з проханням не псувати аромати осені і не нищити екологію шляхом спалювання листя.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Нещодавно, виїжджаючи за межі міста, був вражений кількістю ядучого диму від спалювання листя і сміття у селах та на полях вздовж доріг. І це при тому, що екологи й громадські активісти вже не один рік доводять шкоду від цього, детально пояснюють і переконують, що палити опале листя чи суху траву вкрай небезпечно, насамперед, для вашого здоров’я, здоров’я ваших рідних, дітей”, – поділився владика.
Він нагадав, що проблема забрудненого повітря сягає вже глобальних масштабів. За даними ВООЗ, майже 9 мільйонів людей щороку передчасно помирають через брудне повітря. Б’ють на сполох по всій Європі, адже за останні роки кількість передчасних смертей з цієї причини там збільшилась удвічі.
“Україна – в переліку найбільш забруднених країн Європи та входить у перелік країн із найвищими показниками смертності від хвороб, спричинених забрудненим повітрям. Врешті решт, і самі українці вже відзначають, що почали частіше хворіти, зокрема, на алергічні та автоімунні захворювання, які тягнуть за собою й низку інших ускладнень”, – застерігає митрополит Епіфаній.
Владика додав, що людина не може фізично відділитися від довкілля, тож має піклуватися про нього. І не лише для себе, а й для майбутніх поколінь, адже “Господь оселив нас у створеному Ним світі, щоби ми, втілюючи Його заповідь про любов, піклувалися про Його творіння”.
“Люди помилково уявляють себе повноправними господарями природніх ресурсів, “царями природи”, забуваючи, що довкілля – це Божа спадщина, дана нам у тимчасове користування, яку ми маємо доглядати і берегти, а не бездумно знищувати. Руйнуючи життєве середовище, людина спричиняє не лише свою передчасну смерть, але й своєю безвідповідальністю, самолюбством, недалекоглядністю, егоїзмом та жадобою, фактично, обкрадає майбутні покоління, своїх дітей, онуків”, – зазначає владика.
“Тож давайте всі разом, кожен у свою силу, допоможемо самі собі, своїм нащадкам і, насамперед, природі, яка і так нині переобтяжена згубними наслідками промислово-виробних процесів людства. Можливо, варто почати з переосмислення своєї ролі у цьому світі, а потім замислитися над тим, що, як і з якою метою ми використовуємо, що залишаємо після себе, і нарешті відповісти на ключове запитання: а що ми можемо вдосконалити і зробити кращим, щоби бути гідними називатися дітьми Божими, адже до цього нас покликав Господь: “Бачите, яку любов дав нам Отець, щоби нам називатися і бути дітьми Божими” (1 Ін. 3: 1)”, – закликав митрополит Епіфаній.
