Законопроєкт щодо протидії дискримінації може стати інструментом для обмеження свободи совісті та свободи вираження поглядів в Україні, якщо будуть відхилені поправки, підготовлені релігійною спільнотою. Про це повідомляє Інститут релігійної свободи. Вже у середу, 13 листопада, остаточну редакцію цього законопроєкту №0931 до другого читання має затвердити комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій …
Законопроєкт щодо протидії дискримінації може стати інструментом для обмеження свободи совісті та свободи вираження поглядів в Україні, якщо будуть відхилені поправки, підготовлені релігійною спільнотою.
Вже у середу, 13 листопада, остаточну редакцію цього законопроєкту №0931до другого читання має затвердити комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроєкт пропонує посилити вимоги закону щодо протидії дискримінації, запроваджуючи такі нові поняття як “віктимізація”, “дискримінація за асоціацією”, “множинна дискримінація”, забороняючи всі форми дискримінації, визначені законом. При цьому Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини надаються повноваження видавати “обов’язкові для виконання вимоги (приписи) щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації”, а також право складати “протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності” та направляти їх до суду.
Водночас до Кодексу України про адміністративні правопорушення законопроєкт № 0931 пропонує внести нову статтю 18848, яка передбачає накладання штрафів від 3400 до 11900 гривень за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації. Таким порушенням може вважатися “пряма або непряма дискримінація, утиск, відмова в розумному пристосуванні, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації чи віктимізація”, а також “множинна дискримінація або повторне протягом року вчинення будь-якого правопорушення”, передбаченого цією статтею. При цьому передбачається скасувати кримінальну відповідальність за дискримінаційні дії, яка зараз передбачена статтею 161 Кримінального кодексу України.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій запропонувала Комітету під час підготовки законопроєкту до другого читання доповнити його застереженням у частині третій статті 6 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” наступного змісту:
Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання.
Ця поправка була врахована Комітетом у Верховній Раді минулого скликання. Однак за інформацією Всеукраїнського Собору, нинішнє керівництво Комітету планує відхилити усі правки, запропоновані релігійною спільнотою. В тому числі ті, які стосуються трудових відносин у релігійних організацій, зокрема встановлення моральних критеріїв при прийнятті на роботу.
Наразі законопроєкт містить лише дуже вузьке застереження, згідно з яким дискримінацією не вважаються ситуації, “безпосередньо пов’язані з богослужінням, релігійними обрядами і церемоніями, а також релігійною освітою або вихованням”.
У Раді Церков заявили, що наявні у законопроєкті застереження щодо дискримінаційних дій є надто вузькими, оскільки стосуються лише внутрішньої діяльності релігійних організації та оминають публічну сферу.
До прикладу, не повинні вважатися дискримінацією ситуації, коли з’являються заперечення на підставі релігійних переконань та свободи совісті, керуючись якими лікар-гінеколог та акушер відмовляється робити аборти, евтаназію чи операцію зі зміни статі; посадовець відмовляється оформлювати одностатеві шлюби; підприємець відмовляється робити продукцію з гаслами, що пропагують аморальні ідеї, які суперечать його совісті; а релігійні діячі на підставі Священного Писання публічно проповідують про гріх гомосексуалізму чи ведуть публічну дискусію, аргументуючи на користь конституційної норми про шлюбний союз лише для одного чоловіка та однієї жінки.
Нагадаємо, що проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)” був підтриманий у першому читанні парламентом попереднього скликання (реєстр. № 3501) та був перенесений на розгляд Верховної Ради нинішнього складу вже під № 0931.
Кандидат юридичних наук, священник УГКЦ Олекса Петрів:
“Пропонований законопроєктом принцип недискримінації в суспільній сфері входить в колізію з гарантованим Конституцією України правом на свободу совісті, релігії та вираження поглядів, а відтак недискримінація породжує дискримінацію, що є абсурдом”.
Випадки обмеження свободи вираження поглядів на підставі законодавства про протидію дискримінації вже мали місце в Україні. У березні 2018 року Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оприлюднила відкрите звернення до Президента України про недопустимість обмеження права громадян на свободу вираження поглядів. Тоді причиною обурення релігійної спільноти стало видалення петиції, спрямованої на захист сімейних цінностей, з офіційного інтернет-представництва президента України на прохання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
