Каталізатором другої хвилі переходу парафій з Російської Церкви в Україні (називає себе УПЦ МП) до Української стане закон про перейменування Московської Церкви.
Таку думку в інтерв’ю “Главкому” висловив речник ПЦУ архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).
Владика зауважив, що процес переходу парафій з Російської церкви до Української має хвилеподібний характер.
“Я бачу, що цей процес є хвилеподібним. Тобто, в першу чергу, перейшли ті громади, які внутрішньо були до цього готові вже багато років. Для них був важливим зовнішній момент – Томос і визнання від Вселенського Патріарха. Зараз накопичується потенціал для другої хвилі”, – стверджує архієпископ Євстратій.
На його думку, зараз накопичується критична маса бажаючих перейти до Української Православної Церкви, “особливо після тих визнань, які відбулися і які будуть відбуватися з боку помісних Церков”.
Владика Євстратій впевнений, що визнання ПЦУ іншими помісними Церквами буде впливати на свідомість, як вірян, так і духовенства, які поки що залишаються в Московській Церкві.
“Я думаю, що рано чи пізно буде дуже велика друга хвиля. І каталізатором цієї хвилі стане те, що закон, (про перейменування релігійних громад), запрацює і ці громади постануть перед вибором. Вони повинні будуть провести збори і обрати назву – чи вони будуть українськими, чи вони будуть громадами РПЦ”, – наголошує архієпископ.
На думку арх. Євстратія, тоді дуже багато громад зрозуміють, до якої церкви вони ходять.
“Вони прозріють і багато парафіян поставлять своїм священникам незручні запитання: “Батюшка, ви ж нам 25 років казали, що ми Українська Церква. А тепер виходить, що ми будемо Російською Церквою?”, – говорить архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.
При цьому владика Євстратій наголошує, що сьогодні багато спекулюють на тому, що спочатку багато громад переходили, а зараз процес сповільнився.
“По-перше багато об’єктивних причин. Тому що реєстрацію статутів в новій редакції здійснюють ОДА. Мабуть, в половині областей ще немає призначених голів. А враховуючи весь цей тиск, тим, хто нині перебувають у статусі тимчасово виконуючих обов’язки, набагато складніше приймати рішення, ніж призначеним керівникам областей. Бо людина знає – сьогодні вона в.о., а завтра вона вже не буде в.о. А брати на себе відповідальність за складні рішення, знаючи що буде тиск і можливе заведення справ, не всі на таке зважаться”, – вважає заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.
