У Російській Церкві в Україні (УПЦ МП) оголосили про альтернативний збір підписів проти призначення Андрія Юраша на посаду голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та намагаються усіляко очернити релігійних діячів та журналістів, які збирють підписи за його кандидатуру.
Зокрема, на це відреагувала релігійна оглядачка Ярослава Міщенко.
“Митрополія УПЦ МП (гадаю Новінський) оголосила альтернативне звернення проти призначення Юраша. І це при тому, що він переміг. На випадок, якщо в приймальню президента доповідати церковні справи заходить не лише бородатий кремлівський лобіст, але й патріоти, порада. Ви просто порівняйте список тих, хто підтримав Юраша і тих, хто виступив проти. У першому – всі помітні релігієзнавці, журналісти, Громадська експертна рада Міністерства культури, у другому – аналітики з центру Медведчука та інших росіян”, – написала Міщенко у публікації у Facebook.
Підписати звернення на підтримку Андрія Юраша можна за посиланням.
“Кому дуже заважає Юраш? Або як мп-пропагандисти плутають свої реалії з українськими”, – так назвав свою публікацію речник ПЦУ (УПЦ) архієпископ Євстратій Зоря, опублікувавши скріншот новини одного з проросійських видань про те, як студентів духовної академії ПЦУ нібито “примушують” підписати звернення на підтримку Юраша.
Владика Євстратій звертає увагу на те, що студентів ніхто не примушує, а просить, як це роблять й інші небайдужі діячі у соцмережі, зокрема, і він сам. Проблема цієї провокації, на думку архієпископа, полягає у відмінностях свідомості і світосприйняття вільних українців та прислужників Московського Патріархату.
Нижче наводимо фрагмент публікації архієпископа Євстратія Зорі без змін.
“Викладач (не ректор, не проректор, а викладач!) КПБА у академічному чаті ПРОСИТЬ студентів підтримати звернення на захист А. Юраша. Ще раз – просить.
Я теж викладач КПБА. І теж попросив підтримати – лише тут, у ФБ.
І ще про це написали багато шанованих мною людей, в тому числі з освітніх інституцій – Інституту філософії, Університету Драгоманова, тощо.
Бо ми, дякувати Богу та нашим захисникам, живемо все ще у вільній країні. І можемо вільно поширювати свою позицію та закликати підтримати її.
На Москві звикли до іншого: якщо навіть дрібний керівник щось сказав, то це – наказ. З виконанням “під розпис”. І зі стукачами, які слідкуватимуть за виконанням волі начальства.
Тому і вважають мп-пропагандисти, що викладач не може попросити – він “примушує”. Який страшний компромат!
Ну що ж: тоді я буду “примушувати” своїх підписників. А Ярослава Олеговна Мищенко – “примушує” своїх (і мабуть ще журналістів “Укрінформу”?)
Хто там ще “попримушує”?
А якщо серйозно – то видно, скільки і яких сил задіяні для того, щоби “нє митьйом, так катанієм” не допустити переможця конкурсу обійняти посаду. Задіяний адміністративний ресурс, в т.ч. на дуже високому рівні. Задіяні всі мп-пропагандистські платформи. Очевидно, що у все це вкладено сотні тисяч “переконливих аргументів”. І як вишенька на торті – крики “дєржи вора!”: це не МП та РФ роблять все можливе, щоби отримати доступ до адміністрування державно-церковних відносин, це викладач КПБА студентів “примушує”…
Як казала героїня Лії Ахеджакової: “Значит хорошие сапоги, надо брать!”
