Після зміни влади в Україні шляхом відритих і демократичних виборів президентом став Володимир Зеленський. Його партія отримала більшість у парламенті, самостійно сформувавши уряд. У Церкві Московського Патріархату покладали і покладають великі надії на президента, пише релігієзнавець Дмитро Горєвой у публікації на Facebook.
В УПЦ МП (тут і далі йдеться про РПЦ в Україні, – ред.) вважають, що при Зеленському вони заживуть як при Януковичі і будуть все так же господарями життя. Наче й не було війни на Донбасі, анексії Криму та духовної підтримки УПЦ МП всіх цих процесів.
Церковники хочуть повернути назад всі події, відіграти та обнулити все, що сталося. А коли виявляється, що нічого такого президент не обіцяв, вони пускають в хід маніпуляції. Наприклад, кажуть, що триває “політика Порошенко” у церковній сфері. Досить вдала і гарно працююча маніпуляція. Адже не секрет, що прізвище п’ятого президента України для нинішніх мешканців Банкової – як червона ганчірка для бика.
Міністр культури Володимир Бородянський всього лише сказав, що непогано б дотримуватися чинних законів – його тут же записали в продовжувачі політики Порошенко. Тільки-но він сказав, що якось недобре закликати до невиконання або порушення законів, так його одразу записали у гонителі Церкви.
Але апогею ця тактика досягла у зв’язку з конкурсом на посаду глави нової Держслужби з етнополітики та свободу совісті (читай релігії).
Там у фінал пройшли два кандидати: Андрій Юраш та Юрій Решетніков. Перший відомий український релігієзнавець, його знають за кордоном, він публікувався у провідних англомовних релігієзнавчих журналах. Від 2014 року працював у Департаменті у справах релігій і національностей. Він реально підняв роботу органу на високий рівень, розгріб завали від попереднього керівника. Відстоював інтереси України як на міжнародних майданчиках (в ОБСЄ, Раді Європи, на різних конференціях), так і не давав порушувати законодавство в Україні. В УПЦ МП його не люблять за те, що він не дав їм реалізувати свої забаганки. І це при тому, що він їм 2015 року всіляко допомагав зберегти репутацію, давав необхідні поради, а також пропонував захист держави у відстоюванні прав на Донбасі і в Криму. В Церкві гордо відмовили.
Другий кандидат – Юрій Решетніков. Теж колишній глава Департаменту по релігії, працював там за часів другого прем’єрства Юлії Тимошенко. Активний прихильник і лобіст УПЦ МП.
І ось, коли Юраш на конкурсі за всіма показниками обійшов Решетнікова, в УПЦ МП запустили цілий шквал публікацій. У всіх червоною ниткою повторювалася з разу в раз ідея, що Юраш – креатура Порошенка у владі. Мета була зрозуміла: донести до Банкової, що Юраш – агент Порошенко. Знаючи ставлення шостого президента до п’ятого, це означало, що Юраш не буде допущений до посади. Навіть якщо виграє конкурс. Креативщики УПЦ МП вирішили вдарити нового президента в найболючіше місце. Говорячи словами одного нардепа (нині покійного), “розвести як кошенят”.
Але давайте подивимося правді в очі. Насправді Юраш не є креатурою або людиною Порошенка. Просто Юраш працював на такій посаді, яка була в сфері особливої уваги Порошенка – релігійної. Будь на цій посаді хто завгодно, він би теж займався питаннями Томосу, перегістраціі статутів і з великою часткою ймовірності його б теж називали “агентом Порошенка”.
Насправді ж Юраша призначив на посаду Арсеній Яценюк, колишній тоді прем’єр-міністром. Знаючи непростий характер взаємин, які складалися між членами тодішньої коаліції, особливо смішно вважати Юраша “людиною Порошенка”. Юраша швидше можна назвати креатурою Яценюка, якому його порекомендував екс-радник прем’єра, а в той час глава парламентського підкомітету з релігії Віктор Єленський.
Таким чином, всі численні публікації біляцерковних ресурсів, які ще і ще повторюють, що Юраш – ставленик Порошенка, не мають нічого спільного з дійсністю. Єдина їхня мета – спробувати дискредитувати в очах Зеленського Юраша, прив’язавши до нього асоціацію й ототожнення з Порошенком. І чим більше матеріалів вони продукують, тим ясніше видно їхню мету.
По суті ж дії Юраша нічим не відрізняються від дій міністра Бородянського. Що один, що інший виступають лише за дотримання чинних законів. Останній, до речі, – особливо довірена особа Зеленського. Президент особисто запропонував Бородянському посаду міністра.
Замість висновку. Коли у церковників “підгорає” від нездійснених очікувань, вони починають шукати винного. Причому винного лише в тому, що вимагає дотримання законності. Потім вони його особистість штучно дискредитують, прив’язуючи до токсичного – в оточенні Зеленського – Порошенка. І думають, що ніхто цього не помітить.
Помітили. І хочемо сказати про це відкрито: ви, панове, брешете! А ті, кого ви хочете обвести навколо пальця, вам, на жаль, вірять.
