Останній раз бюджет Російської Православної Церкви публікувався 1997 року за Патріарха Алексія II. Відтоді фінанси Московської патріархії (МП) – центрального апарату РПЦ – стали таємницею за сімома печатками. Прес-служба патріархії не відповідає на запитання про церковний бюджеті, а відомості, що просочилися у ЗМІ, вкрай мізерні і уривчасті.
Видання Daily Storm спробувало скласти картину того, скільки грошей отримує патріархія щорічно і на що їх витрачає. За підрахунками, сума власних доходів патріархії (без урахування траншей з державного бюджету на визначені владою цілі) становить до мільярда рублів на рік (приблизно 15,7 млн долларів).
Ці кошти Московська патріархія витрачає на утримання своїх управлінь та відділів, на підтримку православних навчальних закладів, на церковну дипломатію по всьому світу і благодійність, а також на потреби самого Патріарха Московського.
Утримання та забезпечення діяльності Патріарха – одне з найважливіших завдань Московської патріархії
Крім проведення святкових богослужінь, предстоятель РПЦ часто зустрічається з державними діячами Росії та інших країн, а також зі священнослужителями інших конфесій. Для цих зустрічей у Патріарха є резиденції. ЗМІ найчастіше пишуть про вартість їх будівництва, але цікавіше те, що в Церкві вважають вкладення в оздоблення резиденцій політично важливими і виправданими.
“Патріарх Кирил має потребу в гарній резиденції, а може бути, і в декількох. Де можна було б прийняти главу православного держави, рабина або муфтія. І потім нам не будуть нарікати, що ми дрібна організація, яка не може гідно зустріти високого гостя, а значить, не варта уваги і поваги. Інакше потім патріарху доведеться сидіти у них в приймальні і шукати їх розташування”, – заявив Daily Storm протоієрей Всеволод Чаплін.
Резиденцій у патріарха як мінімум три: у Передєлкіно, у Дивноморському під Геленджиком (Духовно-просвітницький центр РПЦ на півдні Росії) і в Свято-Даниловому монастирі.
“Вони оформлені як подвір’я, але по суті це резиденції”, – говорить співрозмовник в РПЦ.
У травні 2019 року видання The Bell опублікувало статтю про будівництво патріаршої резиденції за 2,8 мільярда рублів у місті Пушкіно. Правда, замовником виступила держава: управління справами президента. Але пізніше прес-служба патріархії спростувала інформацію про будівництво резиденції, заявивши, що там будуть розміщуватися члени Священного Синоду, а для предстоятеля РПЦ призначені тільки одна-дві кімнати.
Джерело в РПЦ розповіло Daily Storm, що йому відомо про деякі витрати на особисті потреби Патріарха Кирила. Він зазначив наступне: “Гроші йдуть на утримання резиденцій. Ну і на утримання сім’ї: сестри, родичів сестри та інших. Його сестра непогано живе. З нею намагаються не зв’язуватися і по можливості догоджати”.
Протоієрей Всеволод Чаплін з цього приводу заявив, що близькі родичі Патріарха Кирила “не можуть безконтрольно використовувати церковні кошти”.
“Рептильний фонд” і “заначка на чорний день”
Є у Московської патріархії й інші важливі, відкрито говорячи, політичні завдання. Патріархія активно займається церковної дипломатією. Це, природно, вимагає витрат. Наприклад, витрати Російської Православної Церкви на закордонні представництва – єпархії в інших країнах і різні громадські організації, яких налічується приблизно 20-30 – складають близько 100-200 мільйонів рублів щорічно (1,7- 3,1 млн доларів). Зарплати церковних дипломатів – це далеко не все.
У РПЦ, як розповіло Daily Storm джерело в церковних колах, створений так званий “рептильний фонд” – аналог фонду у царській охранці, з якого виплачувалися гроші пресі і чиновникам за лояльність до царського двору. Так і в РПЦ є фонд для фінансування лояльності іноземних чиновників і представників інших помісних Церков і конфесій.
Співрозмовник припустив, що частково з цього фонду оплачуються витрати на врегулювання конфлікту з Константинопольським Патріархатом після створення в Україні автокефальної помісної Православної Церкви (ПЦУ).
“Я допускаю, що дуже дорогі подарунки можуть робитися закордонним чиновникам і православним ієрархам. Але я не думаю, що є якийсь спеціальний фонд. Багато предметів церковного начиння, які були подаровані іноземцям, надавало “Софрине” (церковне підприємство, – ред.), яке саме їх виробляє”, – прокоментував інформацію джерела протоієрей Всеволод Чаплін.
Також, за даними джерел, в РПЦ відкладають частину вільних коштів у “заначку”. Адже за сотні років свого існування Церква стикалася як з періодами лояльного ставлення до себе з боку влади, так і з гоніннями.
Коментуючи інформацію про “заначку”, протоієрей Всеволод Чаплін заявив, що не впевнений в її існуванні, але нагадав про банки “Софрине” і “Пересвіт”, які луснули. “Багато що з того, що там зберігалося, тепер втрачено”, – зауважив священник.
