Особистий секретаріат Патріарха РПЦ Кирила – це структура, яка була утворена на початку нинішнього понтифікату. Це своєрідний фільтр робочої інформації, орган перевірки і підготовки документів на підпис “найсвятішому”, що став, по суті, оперативним центром моніторингу та координації виконання його рішень, пише автор Telegram-каналу “Батюшка Лютер”.
2011 року керівника особистого секретаріату єром. Антонія Севрюка відправили до Італії набиратися настоятельского досвіду, і керівництво структурою перейшло до черниці Валерії Меркулової. У відкритих джерелах ви не знайдете про неї жодних відомостей, але саме вона, а також черниця Серафима Пікова, керівниця Служби діловодства та архіву МП, зараз є тією “челяддю” (за влучним висловом покійного прот. Всеволода Чапліна), яка формулює на папері рішення Патріарха з більшості питань і чинить на нього значний вплив в питаннях внутрішньої політики РПЦ. Принцип їхньої роботи простий – “нікому не можна вірити, всі навколо брешуть, правду говоримо тільки ми”.
Саме Меркуловій і Піковій вся Церква може бути “вдячна” за різке зростання бюрократії, в якій потопають єпархії та парафії. Так-так, завдяки їм ми знаємо, що таке безглузді багатосторінкові звіти, казенні контрольні терміни виконання документів, пояснювальні на пояснювальні, довідки на довідки, пильний розгляд анонімок, безграмотні правки документів і безпідставне їх загортання. Часом ця бюрократія доходить до абсурду, коли, нібито для відомості Патріарха, Служба діловодства МП вимагає до документа пояснення на рівні семінарського курсу, а правки, які вносяться делопроизводителями канцелярії у підготовлені церковними фахівцями документи, часто суперечать законодавству РФ й ухваленим у РПЦ положенням. Ще черниці люблять у час дозвілля переробляти анкету для складання автобіографії, через що духовенство має заново здавати в єпархію свої життєписи, а заодно і фотографії в рясі, одязі, скуфії й інших субкультурних нарядах.
На одному з останніх засідань ВЦС митр. Іларіон Алфєєв поставив Патріарху запитання, як ставитися до правок і зауважень, які він отримує на свої документи зі Служби діловодства, на що отримав пряму відповідь: “Як до моїх”. На тлі регулярних скорочень співробітників у синодальних структурах Служба діловодства та архіву кожного року розширює свій штат, збільшуючи кількість контролерів.
Меркулова і Пікова не терплять конкуренції і не визнають жодних авторитетів. Як повідомляють батюшці Лютеру підписники, Сава Міхєєв позбувся посади керуючого справами саме через сварку з “матушками”. Його замінили на менш конфліктного Діонісія Порубая, який раніше був призначений першим вікарієм по Москві, змінивши митр. Арсенія Єпіфанова (останній, в силу своєї апаратної ваги, міг демонстративно ігнорувати черниць).
Маючи над Патріархом безмежну владу й усуваючи “від тіла” конкурентів, Меркулова і Пікова тримають шефа в інформаційному вакуумі, в якому не тільки документи, а й будь-яка інша інформація не може потрапити до нього без їхнього схвалення і правильної редакції. Вони тиснуть на нього “м’якою силою”, а простіше кажучи – капають на мізки, намагаючись пропхати то, що не одразу отримує схвалення.
На жаль, такий стан цілком влаштовує “святійшого” і всіляко їм підтримується. Він вважає “матінок” святими трудівниця, але іноді говорить, що їм не вистачає “здорової чоловічої думки”. Однак Меркулова і Пікова роблять все, щоб можливі конкуренти чоловічої статі зливалися самі з цього зміїного гнізда.
Якщо безграмотна челядь може загрібати жар патріаршими руками і на свій розсуд правити всією РПЦ, то постає питання, а навіщо потрібен такий Патріарх і чи не час МП перейменовувати в ММ – Московський Матріархат?
