Церква увійшла до топ-3 державних та суспільних інститутів, яким довіряють українці.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова від 13 до 17 лютого 2020 року, передає “Слово про Слово”.
Так, найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України (їм довіряють 69% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (65%), Церкви (62,5%), Державної прикордонної служби (60%), волонтерських організацій (60%), Національної гвардії України (60%), ЗМІ України (52,5%), президента України (51,5%), добровольчих батальйонів (51%).
Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 82% опитаних), державному апарату (чиновникам) (77%), судовій системі загалом (76%), комерційним банкам (71,5%), місцевим судам (71%), політичним партіям (70%), прокуратурі (68%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (66%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (65%), Верховній Раді України (65%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (65%), уряду України (64,5%), Верховному Суду (64%), Антикорупційному суду (64%), Конституційному суду України (60,5%), Національному банку України (60%), профспілкам (51%).
Читайте також: Більшість вірян в Україні вважають себе парафіянами ПЦУ – опитування
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського був найвищим у вересні 2019 року — тоді йому довіряли 79% громадян, не довіряли — лише 13,5%, у лютому 2020 року — відповідно 51,5% і 41%.
Верховній Раді України у вересні 2019 року довіряли 57% опитаних, не довіряли — 25%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 65%.
Уряду у вересні 2019 року довіряли 57% респондентів, не довіряли — 22%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 64,5%.
Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
