Глава РПЦ Кирило, схоже, провалив завдання: сателітів Москви світу показав, а відібрати автокефалію ПЦУ і засудити Константинополь – не зміг.
Російська Церква не змогла потіснити Вселенський Патріархат з позиції “першого серед рівних”. На зустріч з главою РПЦ Кирилом в Амман (Йорданія) приїхали тільки троє глав інших Православних Церков. Тобто, Москва переоцінила свій вплив на православний світ, йдеться у статті на LIGA.net.
ЩО ТРАПИЛОСЯ. Від листопада 2019 року РПЦ різними способами намагалася зібрати на зустріч в йорданському Аммані своїх сателітів, розраховуючи на присутність хоча б половини Церков. Однак в результаті прибули тільки чотири Предстоятеля з 15: Єрусалимський Патріарх Феофіл, руками якого і була організована зустріч, Сербський Патріарх Іриней, митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, і сам глава РПЦ. Ще дві Церкви, Румунська і Польська, надіслали в Амман своїх представників (але не Предстоятелів).
“Сподівання в РПЦ були на набагато більшу кількість учасників в Аммані”, – сказав LIGA.net доктор філософських наук, архімандрит Кирило Говорун. Але Церкви одна за одною відмовлялися їхати, даючи зрозуміти: збирати такі зустрічі – прерогатива Вселенського Патріархату, а ніяк не Кирила. “Він збирається створити розкол. Він хоче бути першим. Він ніколи не буде першим“, – заявляв кіпрський архієпископ Хризостом.
Читайте також: Москва не отримала від Амманської зустрічі того, на що розраховувала – речник ПЦУ
У тих, хто приїхав в Амман, крім демонстрації близькості до РПЦ, були й особисті інтереси. Наприклад, на зустрічі обговорювалася церковна ситуація в Македонії і Чорногорії, а це дуже болюче питання для Сербії. Єрусалимська Церква використовувала один з абзаців комюніке, щоб підкреслити подяку королю Йорданії за “сприяння міжконфесійному діалогу”.
У РПЦ заявили, що відсутність глав Церков Москві, мовляв, не перешкода: на Критський собор, скликаний Константинополем 2016 року, теж “не всі поїхали”. Це частково правда: поїхали 10 із 14 глав. Але все-таки більшість.
Читайте також: Москва хотіла провести “анти-Критський собор”, а вийшов пшик – архієпископ Євстратій
Ось як виглядала зустріч прихильників РПЦ в Аммані (фото – orthodoxjordan.org). За столом готуються до початку переговорів, зліва направо, Сербський Патріарх Іриней, Московський Кирило, Єрусалимський Феофіл, чеський митрополит Ростислав.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Головним завданням РПЦ на зустрічі в Аммані було засудити Томос для ПЦУ; сколотити коаліцію проти Константинополя; перенести Вселенський Патріархат в Москву. Участь більшої кількості голів Церков додало б зустрічі ваги. Раніше богослов Ілля Бей говорив LIGA.net: “Вони будуть роздувати щоки, називаючи себе найбільшою помісною Церквою в світі, найбагатшою і незалежної, щоб проголосити себе першими”.
Глава відділу зовнішніх зв’язків РПЦ Іларіон перед зустріччю дав зухвале інтерв’ю російському Інтерфаксу. Він вважає, що Константинополь “вторгся у чужі межі” (мається на увазі Україна), почав перекроювати кордони Церков і “надавати автокефалію кому заманеться”.
Читайте також: Блокада журналістів і обід з королем. Як відбувається зустріч в Аммані (фото)
Патріарх Варфоломій показав, що миритися з цим не має наміру. Він написав як мінімум два листи Патріархові Феофілу, обидва – в жорсткому тоні: “Ми не можемо зрозуміти, як ви не помічаєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи”. Другий лист був оприлюднений напередодні зустрічі, 25 лютого.
Це дуже цікавий документ, зазначив Говорун. Кожна фраза і кожне слово відкалібровані. Видно, що над текстом ретельно працювали, і не тільки ієрархи, а й вчені. З листа випливає, що зустріч в Аммані не відповідає жодному з відомих канонічних форматів. “Цілком в дусі часу, можна говорити про гібридність амманського форуму”, – вважає він.
Перший підсумок зустрічі в Аммані: розколу не вийшло. “І це було зрозуміло заздалегідь. Коли через автокефалію ПЦУ відносини з Константинополем не розірвала жодна Православна Церква, крім власне Москви. На радикальні кроки інші Церкви не підуть. Вони можуть на рівні риторики бути незадоволеними, але це не означає реального розколу” , – говорить про результати зустрічі релігієзнавець Горєвой.
Фото: Telegram Віктора Коцаби
Другий підсумок: позначилася коаліція РПЦ. Крім реально присутніх на зустрічі Сербії, Чехії та Єрусалиму, Горєвой відносить сюди Антіохійського Патріарха, який в цілому підтримує політику РПЦ, але він не приїхав через конфлікт з Єрусалимом.
ЩО ДАЛІ. Уже пізно ввечері в середу було оприлюднено комюніке зустрічі. На план-максимум, при якому учасники відкрито засудили б Варфоломія за Томос ПЦУ, Росія не пішла. “Перше враження від прочитання: воно досить компромісне і допускає різне трактування подій в православному світі”, – зазначає архімандрит Говорун.
З позитивного. Перший висновок: в комюніке йдеться, що схизма (розкол) в православному світі наближається, але зараз її немає. Другий висновок: ніде, наголошує Говорун, не сказано, що Константинополь не мав права давати Томос Православній Церкві України. Ніде також не згадується, що Константинополь взагалі не має права на ті прерогативи, якими користується. Підкреслено роль Вселенського Патріархату як першого в чині серед всіх Церков. Москва це підписала, незважаючи на розрив відносин з Константинополем.
З негативного. “Я думаю, звичайно, це було наполягання Москви, – щоб питання автокефалії ПЦУ зробити відкритим”, – вважає Говорун. Тобто з точки зору Константинополя питання давно закрите: Томос виданий, до автокефалії питань немає. Москва в комюніке намагається підвести до того, що це не остаточне рішення, і процес автокефалії не завершений, так що його треба обговорювати далі.
Однак сам формат зустрічі, без участі Константинополя і більшості Православних Ццерков світу, ні до чого не зобов’язує. “Це комюніке – просто декларація. Його підписала навіть не половина Церков, а трохи більше третини (якщо рахувати Румунію і Польщу)”, – зазначив Горевий.
У ПЦУ заявили, що якщо для учасників зустрічі в Аммані автокефалія Української Церкви – це не порожні розмови, то ПЦУ тільки за і не раз сама закликала до діалогу. Якщо ж справжня мета РПЦ – відібрати автокефалію, то це шлях в нікуди, який тільки підриває її авторитет.
На цей час повноцінно автокефалію Православної Церкви України визнали Константинопольська Православна Церква (6 січня 2019 року), Елладська Православна Церква (12 жовтня 2019 року) і Олександрійська Православна Церква (8 листопада 2019 року). Але тепер ніщо не заважає Церквам продовжити цей процес. На думку митрополита Київського і всієї України Епіфанія, цього року ПЦУ визнають ще декілька Церков.
