Посол Україні в Лівані віднайшов коштовне Євангеліє арабською мовою, яке було надруковане 1708 року в Алеппо на гроші гетьмана Івана Мазепи.
Знахідку зробили наприкінці 2019 року під час відвідин Баламандського монастиря неподалік Триполі у Лівані, інформує Радіо Свобода.
Гетьман Козацької держави, Лівобережної і Наддніпрянської України Іван Мазепа прагнув незалежності Української Православної Церкви від Москви і для цього намагався заручитися підтримкою християн арабського світу. Коштовне Євангеліє, на думку гетьмана, мало стати символом зміцнення союзу із Антіохійською Православною Церквою.
Іван Мазепа був одним із тих меценатів, хто надав реальну допомогу православним християнам арабського світу. Результатом щедрої підтримки гетьмана стало видання у січні 1708 року в Алеппо Євангелія арабською мовою. На цей подарунок Антіохійській Церкві гетьман надав 3 тисячі золотих, а до цього виділив іще 3 тисячі на підтримку Антіохії.
Про факт існування “Євангелія” науковцям було відомо давно. 1993 року на пошуки “Євангелія” вирушила наукова експедиція НАНУ. У Бухаресті, що був останнім місцем призначення експедиції, було виявлено примірник арабського “Євангелія”.
2009 року український дослідник і дипломат Теофіл Рендюк зробив у бібліотеці Румунської академії якісну фотокопію суцільного тексту “Євангелія” Івана Мазепи арабською мовою, та привіз його електронний варіант в Україну.
Сторінки з Євангелія арабською мовою, ймовірно, 1708 року
З’ясувалося також, що в Алеппо у 1706–1708 роках було надруковано декілька видань “Євангелія”, причому за підтримки кількох спонсорів, серед яких Іван Мазепа та господар Валахії Костянтин Бринковяну.
Кілька років тому, очоливши дипломатичну місію поглиблення українсько-близькосхідних відносин, посол і науковець Ігор Осташ розпочав пошуки арабського примірника “Євангелія” на території Лівану, який також належить до території Антіохійського Патріархату.
І от, наприкінці 2019 року – року, коли Православна Церква України (ПЦУ) отримала Томос і стала незалежною від Москви – під час відвідин Баламандського монастиря, у спеціальному Центрі консервації стародруків була виявлена раритетна знахідка.
“За час наших пошуків ми знайшли кілька Євангелій і, на жаль, всі вони є неповними. Час зробив своє діло. Треба розуміти, що на відміну від музейних примірників, ці Євангелія ще до останнього часу використовувалися священнослужителями. І в цьому вся їхня цінність. Це означає, що місія Мазепи досягла успіху. Навіть через 300 років ми бачимо наслідки його благородної справи”, – зазначає посол Ігор Осташ.
Євангелісти Матвій, Марко, Лука та Іван. Авторські гравюри друкаря Абдалли Захера для Євангелій початку XVIII століття
“Що ми можемо сказати точно на сьогодні, – продовжує він, – Євангеліє від Івана Мазепи друкував Абдалла Захер, який тут, у Лівані, вважається першодрукарем. Його постать – ще одна ниточка між Ліваном та Україною”.
Посол додав, що у різних Євангеліях бракує різної кількості сторінок, але в основному найбільше втрат – серед перших та останніх сторінок.
“Ми зрозуміли, що практично неможливо знайти дві однакові Біблії. Тираж друкувався приблизно протягом року і впродовж цього часу дуже часто виготовляли нові літери та елементи шрифтів. Але ми не зупиняємося в наших пошуках. Заплановано відвідини ще одного монастиря, про деякі речі ми зараз не можемо говорити, зважаючи на сучасну політичну ситуацію. Одне можу сказати точно: видання “Євангелія” буде здійснено цього року. Щодо тексту, то сьогодні ми проводимо текстологічні і графологічні дослідження. Вони будуть опубліковані разом із Біблією”, – зауважив Осташ.
Паралельно із дослідженням розпочато і знімання документального фільму про Євангеліє від Мазепи, де автор Ігор Осташ разом із режисером Станіславом Литвиновим хочуть розповісти захопливу подорож цього видання у віках, а також про унікальну постать Абдалли Захера, друкаря Євангелія, як ще одну ниточку історичного зв’язку між Близьким Сходом, тепер Сирією, Ліваном та Україною.
