Синод ПЦУ закликає вірян на час Вербної неділі, Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля).
Про це йдеться у рішенні Священного Синоду ПЦУ, засідання якого відбулось у форматі телеконференції 9 квітня під головуванням митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
“Враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей”, – йдеться у рішенні Священного Синоду.
Читайте також: Великдень на карантині: Церкви і МВС узгодили формат свята
Водночас у позабогослужбовий час у храмах ПЦУ не відмовлятимуть мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні.
“Настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб”, – йдеться у рішенні.
У малих населених пунктах (селах, селищах міського типу, у місцевостях з переважаючою індивідуальною забудовою) освячення великодніх страв проведуть біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням “соціальної дистанції”.
Індивідуальне освячення можливе як у неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи).
Також Синод ПЦУ дозволив освячувати великодні страви у місцях їхнього виробництва та продажу з проханням, щоби під час придбання віряни були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем.
“У разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується “щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику” (з Чину великого освячення води)”, – зауважили у Синоді ПЦУ.
Читайте також: Освячені паски на Великдень вірянам безкоштовно доставлять Укрпоштою
“Проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням “соціальної дистанції”; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму”, – додали у ПЦУ.
Відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.).
У ПЦУ висловили розуміння того, що обмеження у можливостях звершення богослужінь болюче сприймаються вірянами, особливо у час Страсної седмиці та Великодня, однак нагадали про низку випадків в Україні, коли окремі релігійні діячі, які публічно легковажили правилами карантину, “самі були уражені хворобою, і ті рішення, які не хотіли прийняти з власної волі, були вимушені прийняти через спалах хвороби”.
“Обираючи між повним закриттям храмів та забороною на проведення богослужінь, як це є зараз в багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє”, – йдеться у рішенні.
Таким чином ухвалені раніше Практичні настанови для духовенства і вірян були доповнені кількома пунктами:
– після абзацу першого п. 3 додати абзац другий та абзац третій:
“Під час богослужінь у храмі мають бути присутні священнослужителі та церковнослужителі, чтеці та співці, інші особи, які беруть участь у звершенні богослужінь та забезпеченні трансляції (у разі її здійснення) – спільною загальною кількістю не більше 10 осіб; Національна поліція роз’яснила, що вважатиме порушенням норм карантину як присутність більшої кількості осіб у храмі, так і присутність богомольців на територіях біля храмів на відкритому повітрі у будь-якій кількості, за що вважає за можливе притягати до відповідальності.”
“Запровадженими з 6 квітня ц.р. нормами карантину накладається загальний обов’язок використовувати у публічних місцях засоби захисту (маски, респіратори). За роз’ясненням Національної поліції, ця норма щодо священнослужителів, співців на час звершення ними служіння має рекомендаційний характер”.
– після абзацу першого п. 4 додати абзац другий:
“За роз’ясненням Національної поліції у час поза богослужінням у храмах не повинні знаходитися одночасно більше ніж дві особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі великого розміру, і більше однієї особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі малого розміру, ззовні не повинні утворюватися черги”.
– після абзацу першого п. 11 додати абзац другий:
“Під час здійснення поховання слід додержуватися наступних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я:
- допускати не більше 10 присутніх осіб за умови одночасного перебування у приміщенні; розташування має бути не більше 1 особи на 10 квадратних метрів площі;
- повинна зберігатися безпечна дистанція у 1,5 метра між присутніми;
- заборонено цілувати тіло померлої особи через ризик інфікування”.
– після абзацу першого п. 13 додати абзац другий:
“Перебуваючи вдома та долучаючись до богослужіння з допомогою трансляції, вірні повинні слухати богослужіння і звершувати молитву перед іконою, перебуваючи у домі як у храмі, додержуючи звичайних правил участі у храмовому богослужінні, не допускати ставлення до трансляції богослужіння лише як до перегляду видовища”.
Також, зважаючи на карантинні зміни, з Практичних настанов було видалено пункт 12, в якому йшлося про організацію богослужінь під відкритим небом біля храму.
