Поминальний тиждень почався. У перші вихідні після Великдня українці зазвичай рушають на цвинтарі пом’янути своїх рідних. Але цьогоріч і влада, і Церква закликають людей почекати хоча б до початку червня. У деяких регіонах навіть кладовища позакривали і посилено патрулюють. Але людей це не стримало, йдеться у ТСН.19:30.

Центральний вхід одного зі столичних кладовищ – у суботу тут зачинені ворота, і є нагадування про те, що поминальні дні перенесені. Людей практично немає. А на підтвердження цього – порожня парковка. Поодинокі авто прибувають хіба що раз на півгодини. Людям, які приїхали посадити квіти на могилу, охорона воріт не відчиняє. І так майже по всій столиці – кладовища майже порожні.

“Просяться, але ми не пускаємо. Тільки поховання дозволені. Але якщо хтось у паркан пролізе, не бігатиму ж я за ними”, – каже охоронець цвинтаря.

У селах довкола Києва охорони немає, але і людей не бачимо. Хіба де-не-де на могилках уже лежить печиво.

У Рівному за дотриманням карантинних обмежень пильнує поліція. На вулиці, де кладовища, пускає тільки місцевих. Та дехто все одно шукає місця, де можна обійти патрульних.

“Ідіть  на зупинку, там і знімайте, я прийшов на п’ять хвилин на кладовище, а ви оце тут…” – чоловік, який переліз через паркан, нервується, коли бачить журналістів.

Часом доходить до анекдотичних ситуацій.

“От зняли жінку років 70 з огорожі. Залізти залізла – злізти не могла. Лізуть, зривають замки, вже ми міняли 10 раз замки на кладовищі”, – скаржиться міський голова Рівного Володимир Хомко.

А у Луцьку 74-річний пенсіонер візит до могилок батьків та дружини пояснив так: “А раптом не дочекаюся (відкриття цвинтарів)? Може мене раніше туди занесуть”.

Заборона на вхід до цвинтарів існує по всій країні. Але штрафів за це не передбачено. Настоятель Православної Церкви України, запевняє, що перенесення поминальних днів не може вплинути на нашу любов та турботу про рідних, які вже не з нами. Головне, аби ми їх пам’ятали.

“Найкраща турбота про них – це спогад і молитва. Де б не була вона піднесена. Тож в ці дні, після Великодня, згадаймо вдома у молитві тих, кого вже немає фізично поруч. Бо наші живі почуття до рідних і близьких, чиї душі вже відійшли у вічність, свідчать, що вони живі у Бога”, – закликає митрополит Епіфаній.

Comments are closed.