На Заході архієрея, безвідповідальні дії якого призвели до масового захворювання студентів, як це сталося у Київській духовній академії і семінарії (КДАіС), де коронавірусом захворіли 20 семінарістів, кинули б до в’язниці.
Таку думку висловив у Facebook відомий український богослов архімандрит Кирило Говорун. Нижче наводимо публікацію у повному обсязі.
За повідомленням мера Києва, на сьогодні в КПЛ ковідом19 захворіло 20 семінаристів. Тобто це практично всі семінаристи, яких у добровільно-примусовому порядку залишили нести послух. Решту семінаристів розпустили по домівках незабаром після початку пандемії. Тим, хто залишився, не пощастило, тому що священноначалля УПЦ МП і КДАіС порахувало, що не зможе обійтися без їхніх послуг, а саме іподіаконства і співу. Але ось саме священноначалля захворіло, так що навіть на Великдень не служило (принаймні, про це не повідомлялося). Відповідно, іподіаконствувати було не для кого. А Лавру закрили на карантин, і тому співати теж не було для кого.
Однак навіть якщо було б для кого іподіаконствувати і співати, все одно це злочинна експлуатація хоча і повнолітніх, але незрілих і, головне, залежних від цього самого священноначалля молодих людей. На Заході за подібну експлуатацію (хоча і дещо іншого характеру, але суті справи це не міняє) не одна архієрейська кар’єра закінчилася і не один преосвященний опинився у в’язниці, а цілі єпархії виявилися банкрутами.
Досвід тієї ж західної церкви в подоланні кризи експлуатації семінаристів каже, що найкраща стратегія – не приховувати факти, а бути максимально відкритими. Що, до речі, і пообіцяв ректор КДАіС у своєму фейсбуці.
Я знаю, що мій фейсбук читають багато журналістів. Для того, щоб розставити всі крапки над і, вони могли б поставити священноначаллю УПЦ МП і КДАіС (якому я бажаю якнайшвидшого одужання) запитання:
* Ким і як складався список студентів, яких священноначалля вважало за необхідне залишити в Лаврі?
* У студентів, які були внесені до списку, запитали їхню згоду залишитися або їх поставили перед фактом? Необхідно верифікувати цю інформацію у самих студентів.
* Які заходи заборони передбачалися або були озвучені студентам, якби вони відмовилися залишатися? Як самі студенти розуміли ці заходи проти них у разі відмови?
* Мені відомо, що саме священноначалля мало різні погляди на те, чи відпускати на канікули всіх студентів, чи деяких все ж залишити. У зв’язку з цим, хто прийняв остаточне рішення про те, щоб залишити деяких студентів? Нагадаю, що до кола тих, хто міг за посадою або за фактом приймати таке рішення, входять наступні архієреї: митрополит Онуфрій, митрополит Антоній, митрополит Павло, митрополит Климент (як глава Навчального комітету) і єпископ Сильвестр. Хто з них прийняв остаточне рішення? Незалежно від відповіді на це запитання зрозуміло, що повну формальну відповідальність за студентів несе ректор КДАіС єпископ Сильвестр.
* Чи усвідомлювали ті, хто приймав рішення, ризики для здоров’я і життя студентів? Якщо ні, то чому? Якщо так, то чому пішли на ризики?
* Чи були самі студенти попереджені про можливі ризики?
* Чи могли ті, хто приймав рішення, обійтися без послуг студентів на час карантину?
Ще раз хочу повторити, що в усій історії зараження монастирів УПЦ МП найменш захищені – це студенти. Якщо у дорослих ченців, духовенства і мирян був вибір, чи слідувати безвідповідальним заявам священноначалля, то у семінаристів такий вибір міг бути тільки теоретично, але не на практиці. І ось вони стали жертвою егоїзму, сибаритських звичок, духовної самовпевненості, а то і простого людського боягузтва свого священноначалля, яке, як здається, буде тепер робити все можливе, щоб уникнути відповідальності.
