Оскільки в Україні, як і в більшості країн, церква відділена від держави, то у школах не мало би бути релігійної освіти у вузькому розумінні цього слова. Але мали би бути релігійна освіта у широкому розумінні. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю Релігійній правді висловив історик, професор Українського католицького Університету Ярослав Грицак.
“Оскільки в Україні, як і в більшості країн, церква відділена від держави, то у школах не мало би бути релігійної освіти у вузькому розумінні цього слова. Але мали би бути релігійна освіта у широкому розумінні. Тобто школа би мала давати основи віри, при чому не лише християнської – хоча би тому, що без цього годі зрозуміти європейську чи будь-яку іншу культуру. Скажімо, кожна освічена людина має знати, що значить бути іудєем, або як християнство виросло з іудаїзму, і які є спільні точки між іудаїзмом та ісламом; що Джон Толкін, Клайв Льюїс, Тарас Шевченко, Федір Достоєвський, Чеслав Мілош були релігійними авторами, хоча їхня релігійність не конче відповідала церковним догмам”, – сказав історик.
На думку Грицака, мають бути предмети з релігієзнавства, і мають бути релігієзнавчі теми в історії, етиці та літературі.
Він також вважає, що ідеально би було, якби ці предмети читали вчителі, які самі пройшли курси з богослов’я.
“А для того богослов′я має існувати як окрема дисципліна в вишах – так само як існує історія, література, журналістика та ін. Окремо мають існувати релігійні школи чи ліцеї, а навіть університети – як наш Український Католицький Університет, які підлягають державним вимогам щодо освіти, але окремо роблять наголос на богословській освіті”, – сказав Ярослав Грицак.
Повний текст інтерв’ю читайте за посиланням.
