Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив на подвір’ї храму на честь Ікони Божої Матері “Живоносне Джерело” чин похорону новопреставленого протоєрея Валерія Семанцо.
Предстоятелю помісної Української Православної Церкви співслужили єпископ Фастівський Володимир, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій та численне духовенство, повідомляє пресслужба ПЦУ.
За богослужінням молилися рідні, близькі та паства спочилого протоієрея Валерія.
Перед початком відправи Його Блаженство звернувся до присутніх зі словом.
“Сьогодні ми зібралися, щоб провести в останню путь людину, яка багато потрудилася для розбудови помісної Української Православної Церкви. Отець Валерій не сумнівався в обраному шляху, він радів, що дожив до того, про що мріяли багато українців – отримання Томосу про автокефалію нашої Церкви. Це сталося завдяки і його праці. Будучи викладачем, він виховав не одне покоління священників, які зараз розбудовують Церкву по всій Україні. На цьому місці, де ми зараз стоїмо, раніше була руїна і саме протоєрей Валерій поклав основу свого життя, для розбудови цього храму і духовного центру, які назавжди залишаться, як пам’ять про нього”, – сказав митрополит Епіфаній.
“Смерть не є актуальною для нас, бо Христос переміг її. Час відходу кожної людини в інший світ є для нас таємницею, але як по-різному достигають плоди на одному дереві, так і люди достигають до Царства небесного по-різному. І сьогодні отець Валерій долучається до Церкви небесної, Церкви торжествуючої. Він був достойним священником, батьком і милостивою людиною. Тож нехай Господь простить йому усі свідомі і несвідомі провини та упокоїть у Царстві небесному”, – підсумував Предстоятель ПЦУ.
Перед чином похорону була звершена Божественна літургія, яку очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій у співслужінні єпископа Запорізького і Мелітопольського Фотія, духовенства храму, ректора та викладачів Київської православної богословської академії та духовенства Київської єпархії.
Нагадаємо, протоєрей Валерій Семанцо помер 13 вересня на 66-му році життя після важкої хвороби. Він був, настоятелем храму на честь Ікони Божої Матері “Живоносне Джерело”, благочинним Борщагівського благочиння м. Києва, довголітній викладач церковного співу, інспектор Київської духовної академії і семінарії. Був учасником отримання Томосу про автокефалію ПЦУ. Багато разів відвідував святу гору Афон.
