Далеко не всі священники Одещини навіть Московського Патріархату просякнуті доктриною “русского міра”.
Про це в інтерв’ю Релігійній правді розповів отець Владислав Шіман – настоятель першого на Одещині храма, який разом з громадою перейшов до ПЦУ.
“Мушу сказати, що не лише я, а й ще чотири чи навіть п’ять парафій разом зі священниками Московського Патріархату були готові перейти до Православної Церкви України. Але не засуджуйте нікого, не кожен священник здатен витримати такий тиск на нього та родину, через який проходимо ми”, – зауважив отець Владислав.
Він розповів, як викристалізовувалося його бажання перейти до автокефальної Церкви. За його словами певний перелом відбувся 2014 року.
“Бо я розумів, що згадувати в молитвах когось, хто благословляє вбивати наших пацанів, я не можу. І я, і деякі інші священники допомагали нашій армії. Але ми робили це таємно, бо розуміли, що позиція начальства буде несхвальна”, – поділився священник.
Після того була поїздка на Афон: “Ми від монастиря до монастиря ходили пішки. І мене так вразила простота Вселенської Церкви, що я вперше подумав: ми щось робимо не так”.
“Прийшовши в будь-який монастир, я не міг зрозуміти, хто там головний: хто ігумен монастиря, а хто монах. Вони всі мають однакове облачення, приблизно однієї якості, всі однаково працюють. Знаєте, як я зрозумів, хто там головний? На молитві, коли вони в храм молитися прийшли, настоятель сидів на трошки вищому стільці. Друге, як можна зрозуміти, що це намісник монастиря, це за трапезою. Намісник сидить на виднішому місці. І це разюче відрізнялося від нашої традиції. Там, попри свої нюанси, є і доступність до людей і внутрішній демократизм”, – пояснив отець Владислав.
А 2018 року зважитися на рішення про перехід йому допомогла громада, а також підступні дії керівництва Одеської єпархії РПЦвУ (УПЦ МП), в якій відчули коливання отця Владислава.
Детальніше про те, як головний кремлівський лоббіст УПЦ МП митрополит Агафангел готував його зміщення, читайте в інтерв’ю з отцем Владиславом Шіманом: Я вже не міг молитися за тих, хто благословляє вбивство наших пацанів
