На території Софійського собору Києва археологи знайшли залишки жіночого поховання, яке свідчать, що 2500 років тому на цьому місці було поселення. Про це повідомив дослідник Ігор Полуектов на сторінці в Facebook.
Ця знахідка свідчить, що в самому центрі верхнього міста Києва було курганне поховання V-IV ст. до н.е., на якому і було пізніше закладено фундаменти Софії.
Ще однією цікавою знахідкою, про яку розповів керівник експедиції Т.Бобровський, стала заготовка для печатки, датована за культурним шаром в якому вона знайдена, – другої половини XIV ст. Це також нове цікаве знання, якого ми не мали.
“Життя не переривалось, як тривалий час намагались переконувати нас деякі північно-східні історики, яким важливо було створити міф про повне знищення Києва під час навали, міфічні переселення і інші вигадки, які так ніколи і не були підтверджені ні джерелами, ні археологією, а багато разів спростовані реальними доказами”, – зазначає дослідник.
За його словами, довгий час вважалось, що Софія була заснована на пустому місці, “на полі поза градом” (літопис), що тут, начебто, нічого не існувало.
Але розкопки під керівництвом Тимура Бобровського, які ведуться з 2018 р. по теперішній час, виявили зовсім нову для нас інформацію.
“На глибині 2 м натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки – верхня частина скелету потрапила до провалля і, ймовірно, буде віднайдена пізніше, при вибиранні провалу на значно нижчій глибині (роботи продовжуються).
На кістках тазу похованої, біля правого стегна, зберіглася in situ бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху. Завдяки цій знахідці, а також сукупності ряду інших ознак вдалося атрибутувати поховання і пов’язати його з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до р.Стугна і Південного Бугу. Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ – початок ІІІ cт. до н. е. – час, коли встановились і зміцнились регулярні контакти її спільноти із представниками скіфської культури.
Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до н.е. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території Софії Київської – об’єктів раніше кінця Х – початку ХІ ст. до цього часу не було знайдено, хоча є відомості про знахідки окремих речей римського часу та ранньослов’янського періоду. І як видно за сайтами чорних копачів, речей римської доби останнім часом у нас знаходять все більше, тому тут також можна сподіватись на нові відкриття”, – зазначає автор.
