Олег Слєпцов − народний архітектор України, який спроектував сто українських православних храмів. Про талановитого будівничого йдеться на сторінці Православна Церква України в Facebook.
Свою професію він називає справжнім покликанням: “Я розумію, що мені Богом дано це робити, мені це не складно, а тільки залюбки”.
Рішення обрати цей фах прийшло не просто так − предки Олега Слєпцова мріяли стати архітекторами, але влада Царської Росії не дала їм захистити дипломні роботи, коли виявили, що вони із сім’ї священника. Свою мрію вдалося втілити у життя онуку. Першою побудованою за проектом Олега Слєпцова святинею став храм на честь ікони Божої Матері “Живоносне Джерело” у Києві. 25 років тому архітектор спроектував його реконструкцію, а сьогодні працює над 101-м сакральним проектом. Шукати ідеї нових форм, поєднання історичного й сучасного, втілення старих технік у сучасній архітектурі стало для Олега Слєпцова більш ніж професією – способом життя.
Робота над сакральною архітектурою є особливо тонкою, а побудувати храм Господній − це велика відповідальність та честь, ділиться сокровенним Олег Слєпцов.
Особливого освітлення храмів раніше досягали завдяки вітражам на невеликих вікнах, а сьогодні вікна більші, проте звичайні. Тож, якщо священнослужителі не проти, архітектор старається додати й вітражі: “Якщо священник сам потребує цього, щоб його храм був унікальним, то це дуже добре – це співпадає з моїм баченням, бо у мене немає схожих храмів, завжди роблю і дерев’яні, і муровані – всі унікальні, і монастирі також всі індивідуальні. Я хочу, щоб це було назавжди”. Важливими є також кольори бань та оздоблення. До прикладу, Богородичні храми можуть мати блакитний купол, можливо із зірками, а його стіни можуть бути білими. Під назву храму чи свята, на честь якого називають святиню, обирається і відповідний колір при проектуванні.
Для Олега Слєпцова проектування православних храмів не просто мистецтво − це нагода подарувати своїй країні ще один дім Господній: “Я вважаю, що це Боже благословення, і якщо вже Бог дає таку можливість, то треба постійно вдосконалюватись, знаючи історію, канони, особливості проектування”
