Серед прихильників РПЦ в Україні (УПЦ МП) у селі Новоживотів Оратівського району на Вінниччині панують проросійські погляди.
Про це Релігійній правді повідомив місцевий мешканець і представник громади ПЦУ Василь.
За його словами, історія Свято-Покровської громади Православної Церкви України почалася на Водохреще 2019 року, “коли колишній настоятель Петро Монастирський на богослужінні сказав, що війни в Україні немає, що триває внутрішній конфлікт і що Росія нам не агресор тощо”.
“А в селі дуже багато людей, які пройшли АТО, ветерани. Люди активізуватися, почали опитування, чи люди хочуть перейти до ПЦУ. Було близько 200 підписів “за”. Тоді ініціативна група попросила в сільраді дозвіл, щоб провести збори. Вони відбулись 2 березня. І зі 122 людей, які були на зборах, 121 особа проголосувала за перехід до ПЦУ”, – розповів Василь.
У громаді ПЦУ в Новоживотові багато парафіян – ветерани АТО. Фото священника ПЦУ Ярослава Мацюка
Він зазначив, що священник Петро Монастирський тоді також прийшов на збори – влаштував хресний хід з парафіянами, яких було близько 20 осіб. Однак на місці, побачивши, що людей більше, він розвернувся і покинув збори.
Загалом доросле населення Новоживотова складає близько 900 осіб, з них близько двох сотень є активними представниками релігійної громади, більшість з якої є вірянами ПЦУ. Крім того, більшість пересічних жителів села також підтримують ПЦУ.
Водночас на боці Московського Патріархату лишається значно менше людей, які здебільшого (80%) є особами похилого віку, які регулярно відвідують служби, а решта – молоді люди, які налаштовані проросійськи.
“Їхні діти малюють Україну так: церкву, батюшку в рясі з автоматом і з танком, а вони (батьки, – ред.) чекають тут Медведчука і кажуть: “Подивимося, де ви будете, якщо прийде Путін”. Місцеві сепаратисти, так сказати. Люди, які свою державу не люблять, не поважають. Кажуть: “А що нам ця Україна дала”. І це в той час, коли Путін вбиває наших братів, проливає нашу кров… А вони хочуть бачити його тут”, – так Василь охарактеризував прихильників РПЦвУ.
Улюблений священник
На жаль, нарікає чоловік, ряди адептів РПЦвУ потроху поповнюються – і все завдяки активній роботі священника Петра Монастирського, який прослужив тут 23 роки і має своєрідний авторитет серед населення, зокрема жіночого.
Священник Петро Монастирський. Скірншот з відео YouTube /
Православний журналіст
“Монастирський – гарний маніпулятор, дуже цікава особистість. Він проводить роботу, перетягує до себе людей”, – каже Василь.
Чоловік наголосив, що віряни годинами вмовляли священника перейти до ПЦУ разом із ними, але марно.
“Незважаючи на те, скільки бруду він вилив, скільки дурниць наробив, люди його вмовляли, що залишайтесь, ніхто не виганяє, ніхто до вас особисто нічого не має. Він сказав: “Я не можу перейти, для мене це гріх, я краще повішаюсь”. Хоча для священника самогубство – це дуже страшний гріх. Потім був конфлікт, і він сказав: “Ну як не нам, то і вам не буде. Спалимо церкву”, – пригадав вірянин погрози колишнього настоятеля, у якого колись хрестив дітей.
Конфлікти і провокації
Спочатку, десь місяць після зборів, особливих конфліктів у селі не виникало, а священник МП Петро Монастирський продовжував служити у храмі.
Однак уже від квітня, коли громада ПЦУ офіційно перереєструвалася (рішення Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА від 02.04.2019) та заявила про свої права на храм, Монастирський заявив, що не пустить вірян до церкви.
“І він зачинив двері перед нами і відтоді почалися конфлікти. Перестав пускати людей, його прихильники просто ставали поперек і не пускали нас до храму”, – розповів член громади ПЦУ Василь.
Невелику кількість своїх прихильників священник МП компенсував, запрошуючи людей з інших поселень та тітушок-гастролерів, зокрема тих, кого схопили пізніше під час стрілянини у Броварах.
“Якось автобуси приїжджали вінницьких бандитів, тих, що і в Луці-Мелешківській засвітилися”, – розповів Василь.
Тим часом вінницька поліція, відома активною підтримкою МП завдяки сприянню тодішнього обласного очільника Юрія Педоса, у конфліктах завжди ставала на бік прихильників Російської Церкви в Україні.
“Вони наче охороняли громадський порядок, але все ж таки не допускали нас до храму. Натомість всі заяви, які написав Петро Монастирський, вони розслідували, опитували людей – про те, що ми хочемо захопити храм, розпалюємо міжконфесійну ворожнечу”, – нарікає вірянин ПЦУ.
Одного разу громаді ПЦУ все ж пощастило провести службу в храмі. Фото священника ПЦУ Ярослава Мацюка
Храм не опечатували, оскільки не було відповідного рішення суду, однак, відбувся опис майна за участі представників обласної поліції.
Водночас представники РПЦвУ і самі перестали служити у церкві, розуміючи, що юридично храм перебуває у власності громади ПЦУ, і вони не мають права там перебувати.
“Вони бояться служити в храмі, бо якщо вони зайдуть, проти них буде відкрите кримінальне провадження. Ми не заходимо, тому що вони одразу збігаються, починають сваритися. А вони просто зайти бояться”, – пояснив Василь.
Тож священник МП пішов на хитрий крок – просто біля воріт храму було встановлено намет нібито для молитов, але насправді його використовували для того, щоб перешкоджати вірянам ПЦУ у доступі до території храму для проведення служб.
“Збудували намет з підручних засобів. Тимчасово до Великодня їм дали дозвіл, але вони до сьогодні його не зносять. Є припис сільради, що побудований з порушеннями, є припис поліції. Але ніхто не виконує”, – розповів вірянин.
За словами Василя, священник Петро Монастирський різними способами провокує конфлікти між односельчанами. Зокрема, розповів історію про те, як благочинному ПЦУ у сусідньому селі, який тимчасово виконує обов’язки священника Свято-Покровської громади, підкинули ключі від їхньої церкви із запискою “Новоживотів”.
“Той приїхав у неділю, спробував, ключі дійсно підійшли. Відчинили храм, провели службу в храмі. А тут вже парафіяни МП прийшли на сварку. Наші стали їх запрошувати: “Заходьте до храму, до служби”. А вони кажуть: “А нам не дозволив священник”, – пригадав Василь.
Гучна бійка під Новий рік
Ще одна цікава історія у Новоживотові сталася під Новий рік, 28 грудня. Тоді її активно підхопили промосковські православні ЗМІ. На офіційному сайті УПЦ МП її подали із заголовком: “На Вінниччині “активісти ПЦУ” вночі жорстоко побили священників та мирян УПЦ”.
Як з’ясувалося пізніше, насправді священнослужителі і прихильники РПЦвУ побилися між собою, після чого вирішили звинуватити у нападі на них вірян ПЦУ. Серед “обвинувачених” був і пан Василь.
“Вони “охороняли” храм й увечері у стані алкогольного сп’яніння побилися. Викликали швидку, поліцію, і сказали, що я особисто привіз людей, щоб їх побили”, – розповів чоловік.
Від кримінальної справи вірянина врятувала погода: “До мене опівночі приїхала делегація на чолі з начальником райвідділу, його заступником і ще чоловік 7 було. Кажуть, що я своєю машиною возив людей. А добре, що був сніг, у мене машина стоїть три дні заметена, то вони подивились і все зрозуміли”.
За словами Василя, правоохоронці склали протокол допиту, а пізніше виявилось, що офіційної заяви на нього так і не було написано.
“На другий день після події вони нагнітали ситуацію, що буде конфлікт. Тоді мала бути наша служба коло храму. А вони завезли тітушок, ті самі обличчя, що засвітилися у Броварах під час стрілянини”, – розповів чоловік.
До речі, кадри саме з цих подій демонструються на відео, яке виклали на YouTube-каналі “Православний Журналіст” і яким поділився сайт УПЦ МП.
Щоправда, тітушки погрожували тільки на словах, стали поперек дороги і не пускали людей. До силового протистояння не дійшло.
Затишшя перед судом
Ймовірно, що до бійок у цьому селі не доходило лише завдяки бажанню вірян ПЦУ не заводити сварки і не провокувати силові протистояння.
“Не пускають – ми стали осторонь, провели службу та й усе”, – каже Василь.
Зараз конфлікти у селі стишилися. “Ми чекаємо суду, бо є люди пенісійного віку, не хочеться тривожити. Чекаємо, стараємося лояльнішими бути, щоб не провокувати конфліктів”.
Віряни ПЦУ пропонували Монастирському служити у храмі почергово, але той відмовляється і продовжує проводити служби у незаконно встановленому наметі.
Свято-Покровська громада ПЦУ під час служби на День Незалежності, 2020 рік. Фото священника ПЦУ Ярослава Мацюка
Через цю впертість вірянам ПЦУ також доводиться служити надворі, під відкритим небом, хоча вони вже мають рішення суду, яке дозволяє їм зайти до храму – 16 листопада господарський суд відхилив позов Тульчинської єпархії УЦП МП, яка оскаржувала реєстрацію громади ПЦУ.
Тепер віряни чекають на вирішення останньої справи за їхнім позовом про усунення перешкод користування майном, тобто храмом. Тоді мають прибути представники виконавчої служби, які нададуть їм доступ до храму, а поліція буде змушена охороняти цей процес від будь-яких провокацій або атак з боку прихильників РПЦвУ.
