Висловлювання очільника Російської Православної Церкви Кирила про “кризу молодого покоління”, на яке впливає інтернет, на тлі масових протестів у Росії виглядають не як самостійна позиція, і навіть не як виконання замовлення Кремля, а як виступ від імені всієї владної корпорації в її інтересах. Про це пише в колонці на DW оглядач Костянтин Еггерт, повідомляє Credo.Press.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і Московський патріарх Кирило (архівне фото)
За його словами, ні слова на захист жертв поліцейського насильства на акціях 23 і 30 січня з уст Патріарха РПЦ або інших офіційних представників Церкви не прозвучало.
Думку Кирила сприймають як захист політики Кремля, більш того, свого власного високого становища, за всяку ціну.
“Ієрархія Російської Православної Церкви має певні підстави побоюватися, що в разі падіння путінського режиму різко антицерковні атеїстичні настрої частини суспільства виразяться в новій антирелігійній кампанії. Справа, звичайно, навряд чи дійде до більшовицької післяреволюційної вакханалії столітньої давності, але відсікання від державних ЗМІ і бюджетів може виявитися дуже різким, а публічне приниження – демонстративним”, – вважає Еггерт.
На його думку, якщо це станеться, то винуватим буде перш за все нинішнє церковне керівництво – сам Патріарх і сотні вибраних в останні роки ним за принципом лояльності і керованості архієреїв.
“Це вони двадцять років беззастережно підтримували всі головні починання путінської влади і чорнили її критиків як агентів тих самих “темних сил”. Це вони відштовхнули від Церкви помітну частину міських віруючих, які могли б стати її інтелектуальною опорою, якби звернені до них проповіді не зводилися до примітивної офіціозної пропаганди провладних тез. Це вони покривали секс-пригоди частини єпископату в семінаріях, тавруючи будь-які публікації про них як підступи “антицерковних сил”, – зазначає автор.
Він застерігає, що такі дії РПЦ призведуть до великої кризи, після якої доведеться будувати Церкву заново.
“Поява автокефальної церкви України, виступ частини білоруського священства проти диктатури Лукашенка плюс зростання антиклерикальних настроїв в Росії показують, що нинішня модель відносин в трикутнику “церква-держава-суспільство” недовго залишиться колишньою.
Російській церкві доведеться пережити велику кризу, щоб побудувати її заново, і, можливо, знайти справжній авторитет, коли не потрібно буде залякувати паству підступами “світового закулісся”, випрошувати державні преференції і підлабузнюватися перед Кремлем”, – пише Еггерт.
