Київська митрополія завжди належала Вселенському Патріархату, а нібито її передача Москві – наслідок перекладацького спотворення, фальсифікації змісту грецьких церковних грамот та втрати їхніх оригіналів. Таку думку висловив доктор філософії з тюркології, сходознавець, викладачем кафедри україністики Стамбульського університету Олесь Кульчинський в інтерв’ю Укрінформу.

За його словами, архівні знахідки демонструють, що церковне питання було підконтрольне не лише Патріархові, а й османському султанові з диваном, і що на передачу Київської митрополії Московському Патріархату без їхньої санкції не могло бути й мови. Урешті, й недавно розкриті російські архіви до питання також це підкріплюють.

“Протягом трьохсот років Київська митрополія підпорядковувалася Московському Патріархату неканонічно. З церковного погляду – на території України ніколи не існувало та не існує таких структур як УПЦ МП чи РПЦ. Київська митрополія завжди належала Вселенському Патріархату, а нібито передача – наслідок перекладацького спотворення, фальсифікації змісту вже грецьких церковних грамот та втрати їхніх оригіналів”, – зазначив науковець.

Він розповів про архівні документи, які це засвідчують.

“Перше – протоколи самого османського дивану, отже, державні канцелярські записи щодо візиту московського посла. Друге – записи літописця, зброєносця самого султана, який був при ньому на момент авдієнції посла. Третє – витяг з італійської хроніки про ту саму подію. Четверте – кілька десятків османських фінансових документів щодо фінансів Вселенської Патріархії. П’яте – листи великого візира Османів до московських царів та князя Голіцина, очільника Посольського приказу. Питання митрополії не було лише питанням Вселенського Патріарха, а й залежало від волі султана, високого візира, дивану. А їхньої волі на передачу митрополії просто не було”, – зазначає дослідник.

За його словами, є підтвердження, що протягом десятиліть, уже після нібито передачі Москві, Київська митрополія все ще підпорядковувалася Вселенському Патріархату.

“Є  документи, де до Київського митрополита звертаються з білоруських територій як до митрополита Вселенського Патріархату. Це доводить і зовнішня атрибутика – митра, яку боронив Київський митрополит. Це право дароване йому Вселенським Патріархатом, і митра київського митрополита Гедеона, зокрема, й відома її написом: «І всія Русі». Урешті, згодом і Єрусалимський Патріарх іменував у своїх листах Київського митрополита екзархом, очевидно, що Вселенського Патріарха. Відтак Петро Орлик наголошував на потребі відновлення церковної влади Константинополя в Україні. І це все лише частина свідчень дальшої офіційної приналежності Києва Вселенському Патріархату, а не Московському”, – розповів Олесь Кульчинський.

Він зазначає, що передача Київської митрополії Москві – це неймовірна історична містифікація, над якою ще повною мірою не замислювалися в Україні навіть у ПЦУ, не кажучи вже про УПЦ МП.

“Адже в сутності мова не про митрополію, а про таїнства Церкви: причастя, хрещення, сповідь тощо. Якщо ці всі роки мала місце маніпуляція щодо них з боку РПЦ, то постають занадто неймовірні питання. Зокрема, і щодо анафем російським царям та патріархам, залученим в окупації Київської митрополії. Інакше, чому це безкарно? Томос про автокефалію Українській Православній Церкві, власне, даровано Вселенським Патріархом як своїй митрополії”, – зазначив науковець.

Comments are closed.