У разі погіршення відносин з Єрусалимським Патріархатом через можливе визнання ним ПЦУ під Олександрівським подвір’ям росіяни можуть розкорпати тунель в Кувуклії, щоб добувати свій благодатний вогонь. Про це пише в своєму матеріалі Церкваріум.
Рік тому Ізраїль і Росія уклали угоду. Путін помилує затриману громадянку Ізраїлю, а Нетаньяху передасть у власність РФ церковне подвір’я в Єрусалимі. Путін дівчину помилував, Нетаньяху на паперах теж виконав свої зобов’язання. Але рік потому Росія так і не отримала церковну будівлю. Ізраїль мабуть вміє вести переговори.
Олександрівське подвір’я – найближче до Храму Гробу Господнього російське володіння, від нього до Голгофи – кілька десятків метрів. Входи в подвір’я і храм розташовані на діаметрально протилежних сторонах, але будівлі стоять досить близько.
Сам Храм Гробу Господнього сьогодні “розділений” між шістьма церквами, які можуть служити там самостійно: православний грецький Єрусалимський патріархат, римо-католицький латинський патріархат Єрусалиму, вірменський Єрусалимський патріархат, Коптська, Ефіопська і Сирійська церкви. Кожна з них має в храмі свої прибудови або свій вхід, кожна служить в певні години.
РПЦ бере участь в службах у Храмі Гробу Господнього завдяки міжцерковним стосункам із Єрусалимським патріархатом, але ці відносини можуть виявитися під загрозою. Аналітики всерйоз стверджують, що наступним нову Православну Церкву України (ПЦУ) може визнати Єрусалимський Патріархат. РПЦ ж розриває відносини з кожною церквою, яка визнала українську. Так було з Константинопольським і Олександрійським Патріархатами, а також Елладською і Кіпрською Церквами.
Тоді, щоб зберегти за собою право на служіння, і може знадобитися Олександрівське подвір’я, висловлює здогад Сергій Чапнін: з подвір’я теоретично може бути вихід в Храм Гробу Господнього.
У 2016 році археологи Афінського університету з дозволу християнських конфесій провели дослідження гробу Господнього, і виявилося, що під Кувуклією і ложем Ісуса є розгалужена система тунелів. Згідно з переказами, Ісус був похований в печері, над якою пізніше побудували храм. Довгий час вважалося, що при будівництві храму природний ландшафт був зруйнований. Але виявилося, що скельні стіни печери були покриті мармуром, щоб прочани не виколупували собі шматочки реліквії і таким чином не знищили храм.
“На місці Олександрівського подвір’я були споруди V-VI століть і були вони органічно пов’язані з Храмом Гробу Господнього. Логічно припустити, що всі ці споруди між собою якось пов’язані, масою всяких коридорів і ходів. Буде дивно якщо такого коридору немає”, – міркує Олександр Солдатов.
“Про це прямо ніхто не говорить … Дані” російських розкопок “представлені і шлях там веде до цистерни. Але всерйоз ніколи питання про доступ російських [через подвір’я] в Храм Гроба Господня не ставилося. Тому що він занадто складний і потенційно конфліктний, скандальний. до останнього часу він нікому, включаючи Російську церкву, не був потрібен. І тільки невдала зовнішня політика патріарха Кирила, який свариться з іншими помісними церквами, робить це питання актуальним “, – вважає Сергій Чапнін.
Але ні сама РПЦ, ні близькі до неї джерела ніколи не говорили про Олександрівське подвір’я як можливий спосіб “увійти” в Храм Гробу Господнього.
Релігійний публіцист і аналітик Тетяна Деркач звертає увагу на те, як для РПЦ важливий благодатний вогонь, навколо якого Московський патріархат багато років підтримує ажіотаж. “Багато років навколо благодатного вогню поширювалися інсинуації щодо його нерукотворного походження. Його появу на Великдень вважали мало не індикатором істинності церкви. Віруючі дуже уважно стежили за цією “благочестивої прикметою”, – говорить Тетяна Деркач.
Вона передбачає, що в разі погіршення відносин з Єрусалимським патріархатом через можливе визнання ним ПЦУ, під Олександрівським подвір’ям можуть поновитися “російські розкопки”, які, за її словами, гальмувалися “через небажання псувати відносини з греками і католиками”. Деркач не виключає, що “РПЦ вирішила відкопати свій тунель в Кувуклії, щоб добувати свій благодатний вогонь”.