Відомий богослов архімандрит Кирило Говорун опублікував звернення єпископів УПЦ КП до Вселенського Патріарха, зроблене в 2008 році, яке спростовує пропаганду та брехню про об’єднавчий процес. Про це повідомляє Церкваріум.
У ньому ієрархи висловлюють щире розкаяння в тому, що церковна структура під їхнім проводом перебувала поза всеправославним церковним спілкуванням, та просять прийняти їх у спілкування за ікономією, тобто, без перерукопокладень. Це спростовує пропаганду та брехню про об’єднавчий процес.
“Однією з головних тез антиконстантинопольської та антиавтокефальної пропаганди є те, що Константинополь начебто прийняв українських розкольників без покаяння. У своєму нещодавньому інтерв’ю для РІСУ я намагався спростувати цю тезу. А зараз, навздогін цьому інтерв’ю, наведу ще деякі документальні докази. Ось, наприклад, лист на ім’я патріарха Варфоломія, підписаний патріархом Філаретом та іншими ієрархами Київського Патріархату. Цього листа було направлено напередодні приїзду Патріарха Варфоломія до Києва у 2008 році. Аналогічний лист було підписано ієрархами УАПЦ. У цих листах ієрархи неканонічних на той час українських структур висловлювали жаль з приводу того, “що досі перебуваємо поза видимим спілкуванням з кафолічною Церквою, та щиро прагнемо долучитися до тих духовних скарбів, котрі надає благодатна „зміна розуму”, що звершується у таїнстві покаяння”. Отже, вони прямо говорили про покаяння.
Вони також визнавали свої “немочі” та просили Вселенського Патріарха покрити їх своїм “первосвятительським омофором”. Вони просили увійти у спілкування з Вселенським Православ’ям по “принципу ікономії”. Власне, цей принцип врешті-решт і був до них застосований, через що вони були прийняті у спілкування без перерукопокладень. Але, просячи про ікономію, вони визнавали існуючі проблеми із своїми хіротоніями.
І ще цікава деталь. Зараз колишній митрополит Київський Філарет говорить про те, що Фанар хоче забрати усі діаспоральні громади собі, а автокефалія ПЦУ начебто несправжня, тому що ця Церква відмовляється від цих громад. Але у 2008 році він особисто підписувався під наступною обіцянкою: “З усією відповідальністю заявляємо Вашій Всесвятості, що після входження у сопричастя з Вселенським Патріархатом наша Церква не матиме будь-яких непогоджених з Вашою Всесвятістю форм присутності у інших країнах”.
Нагадаємо, що в 2011 р. було опубліковано “Звернення Священного Синоду Руської Православної Церкви до православних християн України, що перебувають поза єдністю зі Святою Церквою”, в якому ані УПЦ КП, ані УАПЦ не називались розкольниками, і де пролунав заклик повернутись до церковного спілкування через покаяння. Також був натяк, що таке повернення можливе за ікономією, тобто для єпископату та духовенства – прийняття в сущому сані. Жодних вимог щодо методики повернення виключно через РПЦ (УПЦ МП) не висувалось, було лише констатовано необхідність “повернення всіх, хто перебуває поза спілкуванням з Українською Православною Церквою”.