Якщо ми віримо, що Донбас – це Україна, то маємо втілити це в наших особистих рішеннях і вчинках. Таку думку висловив глава УГКЦ Святослав у інтерв’ю LB.
Глава Церкви зазначив, що коли вирішували, чи залишатися УГКЦ на окупованих територіях, вирішили бути зі своїми людьми, навіть якщо це буде непросто.
Він розповів, що на початку війни в крамницях у селах в Західній Україні завели зошити: переселенці брали потрібні їм продукти, продавець вписувала це у зошит, а люди з села оплачували ці рахунки.
“Про це мало хто знає – вже роки минули, і тому я можу про це відкрито говорити. Пізніше це потрохи згладилося, багато переселених людей себе віднайшли, почали свій бізнес. Так само були окремі програми нашого Карітасу, які допомагали реінтеграції тих людей”, – зазначив глава УГКЦ.
Він розповів, як невтомно говорив про війну в Україні світовій громадськості.
“Адже про війну на Донбасі у певний період у світі просто перестали писати – ця війна перестала бути новиною. Коли у 2016 році в Україну приїхав Держсекретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін для того, щоб започаткувати гуманітарну акцію “Папа для України”, він назвав війну на Донбасі замовчуваною війною, вже тоді…
Властиво, голос Церкви, голос громадянського суспільства для світової громадськості був набагато більш чутним, аніж навіть голос офіційних представників Української держави. Пригадую першу пресконференцію, яку я провів у пресцентрі Ватикану відразу після втечі Януковича з України і кривавих подій на Майдані… Про це ще ніхто не говорив, а мені дали найвищий майданчик, щоб сказати про це. І це створило великий медійний ажіотаж у Римі. Я розповів про підпільні міжконфесійні шпиталі, про те, що у Лютеранській кірсі, за 100 метрів від адміністрації Януковича, ми мали підпільний шпиталь, де лікували майданівців… Про те, що у римсько-католицькій катедрі була операційна… І люди, які це чули, просто уявили собі ту картину: от – престол, на якому приноситься безкровна жертва, а зараз перед цим престолом – операційний стіл, на якому ллється людська кров і лікарі роблять операції, рятуючи молодих хлопців… Так, це вражало”, – зазначив блаженніший Святослав.
Він нагадав події 2 травня, коли відбулася трагедія в Одесі.
“Я був у Канаді. Папський нунцій влаштував зустріч, скликав інтелектуалів, і глава Католицького єпископату Канади мені сказав: слухайте, чи ви в Україні маєте якусь надію?.. Бо російські війська заходять на Донбас, окупований Крим, ці події в Одесі, Харкові. За кордоном було враження, що все… І от у мене спитали: чи маєте надію? І я тоді сказав: ексцеленціє, очевидно, що маємо, бо ми – християни. Він тоді набрав повні груди повітря, нічого не міг сказати…” – розповів Святослав.
