Політичний рейтинг Патріарха РПЦ Кирила впав до рекордно низького рівня. Про це повідомляє НГ.

Щомісяця Агентство політичних та економічних комунікацій (АПЕК) публікує в «НГ» рейтинг 100 провідних політиків Росії. Згідно з даними за березень 2021 року Патріарх Московський і всієї Русі Кирило зайняв в таблиці 34-е місце (див. «НГ» від 30.03.21). Це рекордно низький результат за весь період його керівництва Російською Православною Церквою.

Падіння впливу Патріарха почалося, коли після деякого опору РПЦ все-таки примусили з 13 квітня 2020 року закрити храми для віруючих через загрозу поширення коронавірусної інфекції. При цьому ще в кінці квітня минулого року ім’я Патріарха Кирила містилося на 20-му рядку рейтингу. У травні того ж року він змістився на 23-у позицію, а в червні зайняв лише 26-е місце. У жовтні предстоятель церкви пішов на самоізоляцію і практично не покидав свій скит в підмосковному Передєлкіно.

Найбільш високий рейтинг у глави РПЦ був в 2009 році, коли він тільки зійшов на патріарший престол. Тоді Патріарх Кирило займав шосту позицію в списку 100 найвпливовіших політиків Росії. У 2008 році тодішній патріарх Алексій II був на 10-му місці. До 2015 року патріарх Кирило входив в першу десятку політичної еліти країни.

Завідувач кафедри філософії Ленінградського державного університету імені А.С. Пушкіна Михайло Смирнов вважає, що  відповідно про політичний вплив релігійного діяча можна міркувати тільки з великими застереженнями. «Очевидно, що політичний вплив Патріарха Кирила невеликий, якщо взагалі можна про таке говорити, – вважає соціолог. – У системі російської політики і йому самому, і адміністративно-управлінської церковній структурі, яку він очолює, відведена традиційна роль інструменту державної влади. Ніяке спілкування з вищим керівництвом РФ не є показником політичного впливу релігійних діячів. Безумовно, якийсь розрахунок на можливість церковного впливу на частину майна товариства у світських властей (адміністрації президента РФ і ін.) Є. Але це не означає політичної самостійності РПЦ та інших релігійних організацій. У Росії ніколи верховна влада не допускала такої самостійності, і нинішня – не виняток», – зазначив експерт.

За словами соціолога, нинішній Патріарх очевидно вже накопичив вікову втому, досяг свого максимуму і тяжіє до спокійного доживання в нелегко здобутому статусі.

Comments are closed.