Кілька днів поспіль на ресурсах РПЦ в Україні (УПЦ МП) розповідали про чергове “захоплення” храму, на цей раз у селі Цвітоха Славутського району Хмельницької області.
Однак, інформація, що подавалася тільки з одного боку, викликала чимало запитань, наприклад, чи дійсно 18 квітня у Цвітосі був конфлікт, чому поліція не втручалася і що там робили військові.
Релігійна правда поспілкувалась з керівницею релігійної громади Свято-Параскевського храму ПЦУ Ніною Тарасовою та з благочинним Славутського району Хмельницької єпархії ПЦУ отцем Андрієм Бочкаєм.
Вони у деталях розповіли історію громади, яка після року поневірянь і служб під відкритим небом нарешті отримала статут у новій редакції, а також спростували закиди з боку представників Московського Патріархату щодо подій у неділю, коли громада ПЦУ зайшла до храму.
Чи був обман?
У поширеній раніше у ЗМІ інформації йшлося про те, нібито віряни увійшли до храму “обманним шляхом”, однак голова релігійної громади ПЦУ Ніна Тарасова наголошує: усе робилося відкрито і за законом. Громаду Свято-Параскевського храму села Цвітоха було перереєстровано наприкінці березня.
Отримавши Статут у новій редакції, Тарасова надала копії усіх документів до сільради та поліції та повідомила про те, що віряни планують заходити до церкви.
Про перереєстрацію громади окремо було сповіщено і Шепетівську єпархію УПЦ МП.
У повідомленні також містилося прохання про сприяння мирній передачі ключів від храму.
“Потім ми розвісили по селі оголошення, що засідання церковної десятки плануємо на 18 квітня. Запрошуємо в церкву на 12-ту годину”, – розповіла пані Ніна.
Протягом трьох днів сторони вели переговори за участі поліції діалогу. “Ми пропонували їм варіант почергового служіння. Їхній священник на це не пішов. Вони заявили, що подають документи до суду на неправомірне рішення”, – розповіла керівниця громади ПЦУ.
Ще одну таку зустріч з представниками УПЦ МП Тарасова мала зранку 18 квітня, і запрошувала їх прийти на призначений час до церкви, поговорити з людьми, але ті відмовились.
Чому зрізали замки?
Отримавши від УПЦ МП відмову у мирному співіснуванні, пані Ніна попросила їх віддати громаді ключі від храму. Ті знову відмовили. Спочатку це не видавалося великою проблемою, адже віряни ПЦУ мали свій комплект ключів завдяки церковному касирові, яку батюшка УПЦ МП раніше вигнав з роботи через її погляди.
Однак, коли громада почала заходити до церкви, виявилося, що при вході встановлені ґрати, а на дверях з’явився новий масивний замок. Пані Ніна наголошує: представники МП не мали права встановлювати такі конструкції у церкві без погодження з обласним департаментом культури і релігії, оскільки вона є пам’яткою архітектури. Дерев’яна церква була зведена ще 1904 року і має історичну цінність.
Через купу новітніх укріплень довелося навіть вибивати частину дверей, щоб потрапити до приміщення. “Вони наставили стільки нових замків, що ми хвилин 40 заходили”, – зазначила пані Ніна.
Що побачили всередині?
На жаль, вже стали традиційними ситуації, коли віряни ПЦУ заходять до храмів, раніше утримуваних представниками МП, і бачать там справжній розгардіяш. Таке відбулося і цього разу.
“Дуже негарно було в церкві, велика антисанітарія. Виносили пакетами пляшки від Кагору, з-під води, купа всякого мотлоху була”, – пригадала пані Ніна.
Крім того, представники МП, ймовірно, відчуваючи, що скоро доведеться ділитися храмом, повиносили з нього цінні ікони, облачення, начиння і книги.
На наступних світлинах – гармидер, який лишили у хрестильні. Так представники МП демонструють своє ставлення до церковного майна і храму загалом.
“Ми прибрали, помили. Займаємося облагородженням, приводимо до ладу все. Цієї неділі плануємо зробити освячення храму, так би мовити, очищення. І будемо служити служби”, – поділився планами отець Андрій Бочкай.
Чому поліція “нічого не робила”?
Три десятки поліцейських, яких стягнули на місце подій, стежили за дотриманням правопорядку. Вони не втручались у перебіг подій, бо у цьому не було необхідності, адже все відбулося згідно з законом.
“Ми не захоплювали. Ми хотіли відкрити храм, бо мали ключі і документи”, – наголосила пані Ніна.
За її словами, правоохоронці очікували на бурхливий конфлікт і навіть сутички, до церкви пригнали автозаки, але, на щастя, все пройшло тихо-мирно.
“Людей було багато. Вони (поліцейські, – ред.) одразу подумали, що тут зібралися і одна, і друга конфесія. Але коли попросили підняти руку тих, хто з Православної Церкви України, всі люди підняли руки”, – поділилася вона.
Крім того, з метою запобігання конфлікту за участі завезених титушок поліція пускала на територію храму лише за паспортами – тих, у кого є місцева цвітоська прописка.
Що там робили військові?
Найбільш цікаве запитання у ситуації з цвітоською церквою – звідки взялись військові? Адже ЗМІ подавали цю обставину так, ніби віряни ПЦУ викликали на допомогу армію, щоб нажахати своїх опонентів з УПЦ МП.
Однак пояснення цьому є більш ніж прозаїчним: у Цвітосі розташована військова частина. “Вони так само не хочуть, щоб була Московська Церква. Хотіли, щоб можна було спокійно молитися. Вони були на Сході, вони бачили, яке було відношення Московського Патріархату… Може, йшли з роботи, то прийшли у формі. Вони тут живуть родинами”, – пояснив благочинний ПЦУ отець Андрій.
Пані Ніна підтвердила, що у селі проживає багато військових, які є членами релігійної громади.
“У нас в селі проживають люди, місцеві від народження, які є контрактниками у військовій частині. Їх не один і не два чоловіки, і вони поприходили сім’ями до церкви. І якщо хтось із них прийшов у камуфляжному костюмі… Ось виступав біля церкви у камуфляжному костюмі пенсіонер, заслужений працівник міліції ще радянських часів, відставний підполковник, то це не значить, що ми “захоплювали”, – наголошує керівниця громади ПЦУ.
Історія приєднання громади до Православної Церкви України
Релігійна громада Свято-Параскевського храм села Цвітоха вирішила приєднатися до ПЦУ ще 2019 року. Не дійшовши згоди щодо використання храму з представниками РПЦвУ, люди почали проводити служби надворі біля храму. Перша така служба відбулась на Святого Миколая.
У січні 2020 року після перших зборів громада подала документи на перереєстрацію, однак, дістала відмову.
“Поки був в Адміністрації президента Трофімов (Сергій Трофімов, – ред.), то це були такі відмовки, мовляв, почекайте, а потім щось не підійшло, а ще треба відео зборів… Відділ культури був дуже прискіпливий, тому що на них могли подати до суду. А якщо суд підтвердить, що було зроблено щось неправомірне, то їм штраф”, – пояснив благочинний Славутського району отець Андрій.
7 березня 2020 року у Цвітосі відбулося велике протистояння біля церкви. Причиною того, як розповіла керівниця громади ПЦУ Ніна Тарасова, стало вивезення ікон з храму представниками УПЦ МП. Тоді викликали поліцію, а сільголова вирішив, що з релігійним конфліктом треба щось робити.
“Після того з представниками обох конфесій, представником сільради і депутатами провели подворовий обхід з опитуванням населення, щоб знайти правду. Ми так обійшли все село”, – розповіла пані Ніна.
Вона запевнила, що ніхто не агітував, з людьми розмовляли тільки депутати і представник сільради. Запитували: “Ви за яку церкву – нині діючу чи за Православну Церкву України?”
“Зауважте: ніхто не казав “Московського Патріархату”. За ПЦУ підписалося 482 особи, Московський Патріархат підтримали 130 осіб. Ще 32 особи утримались – це люди іншого віросповідання або ті, що ніколи не вірили, до церкви не ходили”, – додала вірянка.
Тарасова знову відправила документи на перереєстрацію статуту і знову марно: в управлінні пояснили, що їм потрібні результати голосування на зборах, а не опитування. Але через карантини проведення зборів було проблематичним.
Терпець людям увірвався у лютому 2021 року. Тоді і вирішили провести збори громади за всіма правилами.
“Сніг, холод, мороз, але дякувати людям – посходилися. Ми запросили батюшку з сусіднього села Кривин, представника ГО “Всеукраїнське об’єднання “Майдан” зі Славути, наші люди поприходили з прапорами, плакатами, що Православній Церкві України бути у Цвітосі. Люди йшли самі”, – зауважила пані Ніна.
Священник УПЦ МП Георгій, коментуючи ситуацію у Цвітосі, ставить громаді ПЦУ в провину те, що на ці збори приїхало багато людей з довколишніх міст – Славути і Шепетівки. Однак участь у голосуванні брали лише члени місцевої громади.
Керівниця громади ПЦУ наголошує, що на зборах було багато правоохоронців, зокрема і “замначальника поліції, знімали все на камери, тому якщо б і були якісь порушення, про це було б відомо, і Гамалія (голова Хмельницької ОДА Сергій Гамалія, – ред.) не став би підставлятися” і підписувати статут громади у новій редакцій.
Священник і віряни УПЦ МП ці збори проігнорували, хоча повідомлення про їх проведення висіли чи не на кожному стовпі.
Врешті-решт релігійну громаду перереєстрували: 24 березня Гамалія видав розпорядження про перереєстрацію статуту громади у новій редакції. “Я отримала статут у новій редакції, витяг з Єдиного державного реєстру, де я є керівником релігійної громади Свято-Параскевського храму”, – резюмувала пані Ніна.
Зараз віряни ПЦУ відновлюють храм, а регулярні служби планують розпочати вже з цієї неділі. Настоятелем громади Свято-Параскевського храму є священник Микола Бочкай. Його син, благочинний ПЦУ Андрій Бочкай, допомагає йому з облаштуванням релігійного життя парафії.
Судовий позов, яким представники УПЦ МП погрожували громаді, наразі не зареєстровано.