Лідери Мукачівської греко-католицької єпархії, яка існує на Закарпатті у відриві від решти українських греко-католиків і підпорядковується напряму Папі Римському, просувають церковний сепаратизм з метою не допустити об’єднання закарпатських вірян з УГКЦ.
Про це заявив релігієзнавець Дмитро Горєвой у програмі «Детектор. Релігії» на YouTube-каналі DetectorUA.
Для того, щоб передивитися відео, доскрольте до кінця новини
Горєвой нагадав, що у XVІІІ столітті відбувся перший поділ Польщі, і Галичина стала частиною Габсбурзької монархії. Таким чином галицькі та закарпатські греко-католики опинилися у межах однієї держави, а отже, причин для окремого буття вже не існувало.
Тоді ж на порядку денному офіційно постала ідея об’єднання греко-католиків: очолити їх мав як митрополит мукачівський єпископ Андрій Бачинський. Однак, завдяки угорському лобі цей процес було зірвано.
«Мадяри ще з тих часів міцно працювали на відрив українців з їхніми братами за Карпатським хребтом, а тому і всіляко противилися об’єднанню», – пояснив експерт.
З часів відновлення незалежності України робилося кілька спроб об’єднання, однак цього так і не відбулося. У цьому не зацікавлені угорці та словаки, які мають своє лобі на Закарпатті і навіть політичний інтерес: в інтернеті є немало угорських і словацьких карт із включенням Закарпаття до Угорщини чи Словаччини, зауважив Горєвой.
Він додав, що попередній очільник Мукачівської єпархії, владика Мілан Шашік, який спочив минулого року, багато доклався до розбудови єпархії, проте він як словак за національністю не був зацікавлений у тому, аби українці між собою об’єдналися. Натомість посилював зв’язки зі словаками.
Цю лінію продовжує і нинішній єрарх владика Ніл Лущак. Зараз українська влада взялась за вирішення цього питання і прем’єр-міністр Денис Шмигаль навіть відвідував папу Франциска з цього приводу.
Натомість владика Ніл не те, що не намагається скористатися історичним шансом та об’єднатися з єдиновірними братами з УГКЦ, а навпаки робить все можливе аби зірвати об’єднання.
«Він розповсюджує послання, в якому називає очолювану ним структуру вже не єпархією, а цілою Мукачівською церквою. Погодьтеся, амбітно. Церква однієї області. Може владика у закарпатські патріархи мітить?» – запитує релігієзнавець.
Крім того, владика Ніл забороняє збирати підписи місцевим проукраїнським священикам і вірянам, які прагнуть єднання з УГКЦ.
Буксування об’єднання пояснювали тим, мовляв, у єпархії наявні різні ідейні групи, зокрема умовна група «русинів», які не мають української, проте є носіями якоїсь абстрактної закарпатської ідентичності.
Попередник владики Мілана на мукачівській катедрі єпископ Іван Семедій узагалі дезінформував Рим, що «русини» – більшість на Закарпатті, а українці – незначна меншість.
«Гадаю, що таким чином просто маскувався церковний угорсько-словацький сепаратизм. Братислава та Будапешт просто реально бояться постання великої, славної та міцної української Мукачівської єпархії, бо тоді їхнім асиміляційним і шовіністичним планам у цьому українському регіоні настане кінець. І наші сусіди цього явно не хочуть, а тому створюють конфлікт у нас, на нашій території, аби ми чубилися», – зауважив Горєвой.
Так само, додав релігієзнавець, спотворюється історичний наратив: «Вже частина місцевого духовенства починає стверджувати, що Закарпаття ніколи не було у складі Київської митрополії, а християнство прийшло туди завдяки братам Кирилу та Мефодію».
Крім того, заперечуються реальні, задокументовані зв’язки з Україною на користь побудови міфу про регіональну самостійність та культурну окремішність.
«Чому в угоду сусіднім державам наші українські віряни не можуть бути в єдності з Українською греко-католицькою церквою, молитися українською та вшановувати своїх, українських, святих?». Це та інші болючі запитання просто відпадуть, як тільки відновиться історична справедливість і об’єднаються брати греко-католики по обидва схили Карпат, наголосив Дмитро Горєвой.