Теперішня назва Української Православної Церкви в єдності з МП підкреслює українську ідентичність цієї конфесії, яка насправді є російською. Тому питання перейменування так гостро стоїть на часі для українців і по суті є питанням вибору своєї ідентичності.
Таку думку висловив керівник відділу з питань релігій у Кабміні Андрій Юраш у черговому випуску «Детектор. Інтерв’юер» з ведучим Сакеном Аймурзаєвим.
«Ми розуміємо, що у середовищі Української Православної Церкви в єдності з МП все більше і більше є таких церковних концептів, які їх пов’язують саме з Росією. Це і акцентування на певних святих, які взяті саме з російської традиції», – зауважив чиновник.
Найбільш драматичним у цьому Юраш називає те, що «саме назва «УПЦ» фактично маркує де-факто пов’язану з Росією традицію як українську». «І таким чином відбувається в суспільстві зміщення фокусу. Переведення уваги», – додав «релігійний секретар» України.
Юраш визнає, що російська традиція дуже потужна і цікава, зі своїми святими, своєю монастирською традицією. Але вона була сформована на півночі Росії вже після того, коли Москва отримала автокефалію (фактичну 1448 року чи визнану 1589 року) і почала розвивати і формувати свою ідентичність.
«І це в той період, коли Київ розвивав абсолютно власну ідентичність – церковну, культуральну, метальну, духовну, еклезіальну, тому не можна… Проблема у тому, що одну традицію намагаються підмінити іншою. І в цьому є питання», – пояснив чиновник.
У зв’язку з цим, вважає Юраш, у «певних суспільних прошарків є бажання зробити цю кларифікацію», тобто показати, чим насправді є одна і друга ідентичності та як вони між собою співвідносяться.
«І тим більше, ця актуалізація відбувається в контексті того, що Україна вже отримала Церкву за духовними вимірами абсолютно рівну Московській Церкві. Вона визнана вже чотирма Церквами в світі. Процес буде тривати. Процес зупинити не можна», – резюмував релігійний чиновник.
