РПЦ служила усім московським правителям з тою різницею, що при Сталіні вона була слухняною виконавицею наказів, а при Путіні стала невіддільною частиною влади і фактично підрозділом спецслужб.
Про це заявив дипломат, співробітник Політдепартаменту Секретаріату ООН у 1989-2016 рр. Олександр Мацука у статті на ПіК.
Він нагадав, що 1943 року Сталін зняв заборону на діяльність РПЦ з метою продемонструвати союзникам нібито відсутність релігійних переслідувань в СРСР. Крім того, функціонерам РПЦ за кордоном доручили виконання завдань з посилення радянського впливу та інфільтрації московської агентури на Захід.
Тоді у Москві терміново обрали патріарха та створили Раду у справах РПЦ, яку очолив полковник НКДБ Карпов. Вона мала контролювати РПЦ і скеровувати її діяльність.
Перші керівники РПЦ Патріарх Алексій І і голова Ради у справах РПЦ Г. Карпов
Згідно з розсекреченими документами, під час підготовки помісного собору РПЦ 1945 року НКДБ завербувало усіх його делегатів. «Тобто «відроджену» РПЦ фактично зробили підрозділом НКДБ», – наголосив дипломат.
Він зауважив, що на міжнародній арені РПЦ з перших кроків діяла за вказівками радянських спецслужб: створювала агентурні мережі, вдавалася до провокацій і підкупу. І, як відомо, призначення на всі керівні посади РПЦ відбувалися лише за схвалення КДБ, а за це треба було платити згодою на співпрацю.
Фрагмент директиви НКДБ про підбір делегатів помісного собору РПЦ 1945 р.
Дипломат також нагадав, що під час короткочасної політичної відлиги 1990 року у парламенті РФ була створена комісія з розслідування зв’язків КДБ та РПЦ. Комісія опублікувала списки агентури КДБ в РПЦ та агентурні псевдо церковних ієрархів, а також виписки зі звітів КДБ про «діяльність» московської церкви. Агентами КДБ виявилися практично все керівництво РПЦ, включно з нинішнім Патріархом Кирилом (агент Михайлов), його наставником Никодимом (агент Святослав) та попередником Алексієм ІІ (агент Дроздов).
«З розвалом СРСР нічого не змінилося — комуністична система впала, а створена агентурна мережа залишилася на місці, попри публічні викриття зв’язків РПЦ з КДБ та публікацію списків штатних агентів в КДБ в РПЦ. Церковні ієрархи не стали розслідувати власне співробітництво зі спецслужбами, а чекісти просто перебралися в інші кабінети та поміняли портрети на стінах», – зауважив Мацука.
Він додав, що РПЦ продовжує бути «дахом» для шпигунів та агентів впливу в рясах, а її закордонні установи – центрами збирання інформації. «Усі співробітники РПЦ, яких відряджають за кордон, як і в часи СРСР, призначаються на посади за згодою російських спецслужб і працюють за їхніми вказівками. Інколи закрадається думка, що цих кліриків навчають шпигунства безпосередньо в духовних семінаріях», – поділився дипломат.
