Посіпаки УПЦ МП накинулися на голів Мінкульту і релігійної держслужби за нейтральну позицію щодо перейменування цієї церкви із вказанням у назві її приналежності до керівної організації, тобто до РПЦ.
На проросійському YouTube-каналі «Перший козацький» запевняють своїх глядачів у тому, що керівний центр УПЦ МП розташований у Києві, і це дуже незалежна і самостійна церква, тому закон, який вимагає її доповнити свою офіційну назву, вважають таким, що порушує Конституцію.
На останньому працівник цього каналу Лев Клименко наголошує с десяток разів за відео, тривалістю у 14 хвилин. Журналіст серед іншого розкритикував нейтральну позицію міністра культури Олександра Ткаченка, яку той висловив 8 травня в інтерв’ю Радіо Свобода.
«У будь-якому разі рухатися в той чи в інший бік для того, щоб зараз роздмухувати цю ситуацію, якою могли би скористатися наші недруги, я вважаю, не потрібно. Діалог, культура діалогу – найкращі ліки від запобігання будь-яких дискусій», – сказав тоді Ткаченко.
Клименко додав, що схожі тези озвучила в інтерв’ю Главкому і голова Держслужби з етнополітики та свободи совісті Олени Богдан.
Тут журналіст проросійського ЗМІ застерігає: «Хтось міг сприйняти це (нейтральну позицію, – ред.) як позитивну тенденцію. Але на мою думку, така риторика приховує ще більшу небезпеку, аніж відкрита ворожість».
Він заявив, що вступаючи у діалог про цей закон, «ми легалізуємо гоніння, робимо злочин не діянням, яке заслуговує на покарання, а предметом діалогу зі злочинцями».
Також ведучий проросійського ЗМІ дійшов до того, що порівняв перейменування церкви, що має керівний центр у країні-агресорі, із вбивством – ймовірно для того, щоб вселити побільше жаху у серця своїх необережних глядачів.
«Круглий стіл може зібратися на тему, чи варто виконувати Конституцію України? Бачу першу тему: вбивство – привід для діалогу, а не тюрми», – жахає Клименко.
Зауважимо також, що на проросійсьму каналі сварять Олену Богдан, хоча раніше вона частково підтверджувала їхні закиди щодо закону про перейменування. Зокрема, в одному з інтерв’ю вона зауважила, що з погляду міжнародного права норма щодо найменування неоднозначна, й низка юристів її навіть назвуть украй проблематичною. «Але скасувати таку норму ‒ це завдати болю багатьом людям, які у світлі пережитих трагедій війни прагнуть максимальної відкритості та видимості зв’язків», – наголосила Богдан.









