Маємо пам’ятати про страшну трагедію кримськотатарського народу, вшанувати жертв геноциду, винести уроки з минулого. Адже сьогодні Україна протистоїть тому ж підлому й безпринципному ворогу, який однаково готовий зневажати закон людський і Закон Божий.
Про це написав на своїй сторінці в Facebook предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в День пам’яті жертв геноциду кримсько-татарського народу.
«У 1944 році в рамках «етнічної чистки» з півострова було депортовано понад 200 000 кримських татар. Майже половина з них загинула у спецпоселеннях.
Спустошений півострів залюднили переселенцями з різних регіонів СРСР, між якими розділили залишене кримчанами майно. Історію переписали, кримських татар нарекли «колабораціоністами» і «зрадниками», а їхні культурні та духовні пам’ятки радянська влада безжально рівняла із землею.
Прикро й боляче проводити паралелі між злочинами 77-річної давнини та сьогоденням. Але неможливо цього не робити. Бо в ХХІ столітті Кримський півострів знову став плацдармом для несправедливості, переслідувань, викривлення правди й антилюдяності. Бо нащадки енкаведистів, пошановувачі сталінського імперіалізму знову переписують історію, розбивають родини, нищать культуру. Знову десяткам тисяч людей довелося покинути свої домівки та виїхати з Криму. І знову все це відбувається з вини Кремля.
Авторитарна держава, як би вона себе не називала – імперією, федерацію чи «союзом братніх народів» – завжди діє однаково, заперечуючи духовні цінності й права людини та вдаючись до відвертого терору проти «неугодних». Агресор безуспішно намагається компенсувати відсутність Бога у душі, заповнити порожнечу. Тож тягне до себе усе, що «легко лежить», і нищить усе прекрасне, до чого може дотягтися.
Маємо пам’ятати про страшну трагедію кримськотатарського народу, вшанувати жертв геноциду, винести уроки з минулого. Адже сьогодні Україна протистоїть тому ж підлому й безпринципному ворогу, який однаково готовий зневажати закон людський і Закон Божий. Зокрема від цього страждає й українська громада окупованого півострова. Іменем Росії протизаконно привласнюють храми, виселяють громади, ухвалюють рішення про знесення церков. У вірних відбирають можливість молитися рідною мовою: якщо до окупації в Криму діяли 49 наших парафій, то на сьогодні їх залишилося тільки 5.
Однак, яким би сильним не видавався агресор зараз – вірю, що з Божою допомогою ми зможемо захистити своє, повернути відібране та відновити справедливість. А кримські татари й українці, всі, хто був вимушений полишити рідну землю – повернуться з вигнання додому. «І справою правди буде мир, і плодом правосуддя – спокій і безпека навіки» (Іс. 32: 17)», – зазначає предстоятель ПЦУ..
