Представники УПЦ МП, хоча й мали офіційне спілкування та сопричастя з єрархами інших Помісних церков, але ті все одно сприймали їх не як українських архієреїв, а як російських єпископів в Україні.
Цей факт констатував релігієзнавець Дмитро Горєвой у програмі “Детектор. Релігії” на YouTube-каналі DetectorUA.
Він навів кілька прикладів тому. Наприклад, 2019 року у Міжпарламентській асамблеї православ’я у Грузії брав участь як гість єпископ УПЦ МП Баришівський Віктор Коцаба. У програмі він був позначений саме як представник Російської Православної Церкви.
“Тобто для міжнародного православного об’єднання ніякої УПЦ МП не існує, а є лише Російська Православна Церква”, – зауважив експерт.
Другий приклад ще свіжіший – на сумно звісну Амманську зустріч 2020 року митрополит Онуфрій їздив саме як член делегації РПЦ.
І на Кубу для зустрічі з Папою Франциском у 2016 році митрополит Антоній літав як член делегації Московського Патріархату, додав Горєвой.
Він наголошує: щоб не казали пропагандисти, за кордоном Онуфрія визнають виключно як представника Російської Церкви. Приміром, у грецьких церковних календарях Онуфрія згадують у розділі “Церква Росії”, тобто Грецькими Церквами Онуфрій розглядається саме як російський митрополит, але аж ніяк не український.
Більше того, напередодні Об’єднавчого Собору Вселенський Патріарх Варфоломій попереджав Онуфрія, що після Собору буде обрано нового Київського митрополита і Онуфрій втратить свій статус.
На практиці це означає, що Онуфрій більше не є митрополитом Київським, а просто митрополитом без будь-яких титулів, що лише проживає у місті Києві. Так само, як і інші єпископи УПЦ МП є лише титулярними, а не правлячими архієреями.
“З канонічної точки зору жоден архієрей з УПЦ МП не має право керувати будь-якою єпархією. Вони лишаються єпископами по сану, проте втрачають свою канонічну владу над священниками та єпархіями. А значить, що їхні укази, заборони та інші формальні церковно-канонічні акти більше не є дійсними. Вони більше не мають право забороняти священників у служінні чи відлучати від причастя”, – пояснив Горєвой.
Він зауважив, що Патріарх Варфоломій не вигадав такий статус представникам УПЦ МП, а застосував до них канонічний прецедент Першого Вселенського собору.
“А саме: спосіб повернення до лона Церкви розкольників кафарів – так званих чистих. Тобто тих, хто особливо хизувався у ті часи своєю канонічністю. Нічого вам не нагадує? Так ось вони приймалися до лона Церкви саме за таким принципом – як титулярні єпископи. У цьому є навіть своя канонічна іронія”, – зазначив Горєвой.
На його думку, архієреї УПЦ МП фактично опинились у канонічній пастці.
“Канонічно єпископат УПЦ МП якби перебуває у підпорядкуванні Константинополя. А де-факто у підпорядкуванні Москви, проте на канонічній території ПЦУ. Тобто реальна канонічна пастка, єдиним, безальтернативним виходом з якої є приєднання до ПЦУ”, – резюмував експерт.
