Священник Православної Церкви України Іван Замараєв, який служить на Херсонщині, розповів чому є неправдою закиди Московського патріархату про те, що Православній Церкві України є недійсні таїнства.
Відповідне відео він опублікував у Facebook.
Він розповів що під час Другої світової війни багато солдат совєтської армії надягали на себе хрест і рясу і йшли служити в храми, як священники. При чому вони, без рукоположення, звершували таїнства (вінчання, хрещення, євхаристію та ін.) над людьми.
Після закінчення війни перед РПЦ постало питання: що робити із цими самозванцями? Виганяти їх і перехрещувати вірян, чи ні?
От. Іван каже, що Синод РПЦ визнав дійсними всі таїнства, які вчинили самозванці, бо в іншому випадку Моспатріархат впав би у «еклезіологічну єресь», адже тоді завершувачем Євхаристії вони мали визнати священника. А це православне богослів’я називає єрессю, бо вчить, що завершувачем таїнства євхаристії є не священник, а вся громада зібрана у храмі.
«Пресвітер, це всього лиш один із членів євхаристійного зібрання. Так він перший – предстоятель, але він тільки голос церкви. Він тільки озвучує молитву церкви, а звершує таїнство все молитовне зібрання», – додав отець Іван.
Священник ПЦУ зазначив, що служіння самозванців це не добре і ніхто з цим не сперечається. Це є гріхом обману тієї людини, яка надягнула на себе рясу, але гріх його обману, не є перепоною для дійсності таїнства Церкви.
«Так як на молитві стоять різні люди, які можуть навіть бути недостойні зватись християнами, але це не перешкоджає благодаті, яка посилається Богом заради двох, або навіть одного, який щиро вірить», – підкреслив священник.
Не визнавати таїнства ПЦУ, – це форма боротьби з конкуруючою церквою. У РПЦ так хочеться, що б єдиною Церквою в Україні був лише філіал Московського патріархату.
У РПЦ переважає “базарний тип мислення”, – зауважив священник ПЦУ. «Як в м’ясному ряду: не купуйте м’ясо в мого сусіда – воно заражене куриним грипом, але на ринку за такі слова і по лицю дістати можна. Так чинити не можна, але багатьом із духовенства це здається нормальним».
Священник ПЦУ риторично запитав: «Чому тоді євхаристія, яку звершував дезертир-аферист під час Другої світової війни – дійсна, а священниками Православної Церкви України – ні?… Чому, якщо кочегар Василь, або бабуся Ніна похрестить дитину, то це хрещення буде визнаватись всіма православними церквами світу, а коли це зробить священник ПЦУ – ні?».
Він нагадав, що згідно з православним віровченням хрещення звершене, навіть мирянином чи протестантом (баптист, п’ятидесятник та ін.) визнається дійсним і священники не можуть повторно його звершувати.
«Це вже повний діагноз… Брешуть вони навмисне, чи самі вірять в це що вони кажуть? Може бути. Може деякі священники РПЦ дійсно увірували в свою винятковість», – констатував він.
За матеріалами: Духовний фронт України
