Капелан ПЦУ отець Валерій Лотарєв, який народився і служив на Донеччині, розповів про випадки сепаратизму і нехристиянської агресивної поведінки з боку священників УПЦ МП, які відбувались ще до війни.
Так, в інтерв’ю DetectorUA він пригадав історію, яка сталася ще на початку 2000-х років у маленькому селі Глінка, що розташоване у Донецькій області на кордоні з РФ, де зовсім не було церкви.
За його словами, місцеві жителі висловили бажання, щоб до них приїжджав православний священник – на хрестини, похорони, для причастя тощо. Але оскільки вони не переймались питаннями політики, то звернулись до обох релігійних організацій – і Московського, і Київського Патріархатів, щоб їм хоч хтось виділив священника.
У Московському Патріархаті відмовились, зважаючи на те, що хутір бідний і там нічого не заробиш. “Вони людям так і сказали, ми не зможемо тут мати ніяких грошей, нам це невигідно. Ми туди не приїдемо”, – розповів отець Валерій.
Тоді владика тоді УПЦ КП благословив молодого священника з матушкою і новонародженою дитиною. Люди радісно прийняли священника, виділили стару занедбану будівлю, яку почали відновлювати і проводити там служби.
Аж раптом священник, увесь наляканий, повернувся разом із заплаканими дружиною та дитиною.
“Каже, приїхав Московський Патріархат, автобус. Вийшли титушки, парафіяни так звані, почали ображати, кричати: “Йдіть, це русская земля. Ви розкольники, безблагодатні, вас тут не буде. Нехай краще нікому не дістанеться це село”. І вийшли два чи три чоловіки у костюмах. Видно, що належать до кримінального світу, тому що мали специфічну мову, матюки. Дають йому в руки записку, ставлять на коліна, дістають пістолет, приставляють до голови і кажуть: “Давай, служи по собі панахиду. Зачитуй і цих”. Це ті, кого треба “прибрати”, як там пролунало. І от він стояв молився з тремтячими руками, зі сльозами і вже думав, що прощається з життям”, – пригадав отець Валерій.
Познущавшись над священником, бандити відпустили його і наказали збирати речі і їхати геть.
Тоді отець Валерій, який був молодим священником і ще не мав дітей, вирішив поїхати до Глінки.
“Я приїхав. Одну, другу, третю службу все було спокійно. Далі мабуть їм хтось сказав, що новий священник приїхав, незаляканий. І приїжджає автобус, вийшов товстий священник, прізвище Марковський, з Маріуполя, як я потім дізнався, такий агресивний, нахабний, почав теж ображати”, – розповів священник.
На цей раз клірик УПЦ МП прихопив із собою адвоката, який почав розповідати, нібито це їхня “канонічна територія”.
Отець Валерій відмовився їхати, тож постійно отримував залякування і погрози, хоча й уже не такі агресивні.
Схожі погрози він отримував і в селищі Тельманове (тепер Бойківське), де він служив. “Парафіяни казали, що будуть Бога молити, що ви зі своїм родом згинули. Настільки я був вражений і здивований, як християни таке можуть робити, тим більш наближені до вівтаря люди”, – поділився отець Валерій.
