Дивною є спроба Путіна представити українську православну Церкву похідною від московської. Адже московська “Церква-мати” на кілька століть молодша від української “Церкви-доньки”. І той-таки Софійський собор більш ніж наочний доказ цього.

Про це пише віце-прем’єр-міністр України Олексій Резніков в своєму матеріалі на ZN, аналізуючи статтю Путіна про Україну.

“У центрі Києва розміщена велична пам’ятка сакральної архітектури початку XI ст., яка входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — собор Софія Київська. Оздоблення собору — це сотні квадратних метрів унікальних мозаїк і фресок. На одній із фресок зображено княжу родину. Вчені лише сперечаються, котрий саме князь перед нами — Володимир Великий, під час правління якого відбулося хрещення Русі, чи його син — Ярослав Мудрий, за часів якого було завершено будівництво храму й намальовано фрески”, – пише автор.

Він наголошує, що сьогодні кожен українець у столиці своєї держави може зайти в храм, якому тисяча років, побачити зображення князя, який правив із цього самого міста державою, в рази більшою за імперію Карла Великого, і, можливо, ходив цією підлогою. Кожен, хто знає українську мову, може розібрати написи-графіті, які впродовж тисячі років залишали на стінах собору наші предки.

А в Росії немає нічого подібного.

“Символ безперервної мовної традиції, величної історії, світської влади і православної віри міститься в Києві. Не контролюючи цього міста-символу, Росія втрачає свій історичний міф. Доводиться починати історію або з варязьких найманців, або з лісів та боліт.

Згадувати, що саму Москву правнук Ярослава Мудрого заснував через приблизно 125 років після будівництва Софії Київської. І що донька Ярослава — княжна Анна — стала королевою Франції за 100 років до заснування Москви нащадками з її роду.

Тому, коли президент Росії назвав Ярослава Мудрого “нашим князем, а його доньку Анну — “русской, в Україні посміхалися навіть школярі”, – зазначає Резніков.

За його словами, ще дивнішими є спроби представити українську православну церкву похідною від московської. Адже московська “Церква-мати” на кілька століть молодша від української “Церкви-доньки”. І той-таки Софійський собор більш ніж наочний доказ цього, зазначає автор.

Comments are closed.