Вперше в Україні за підтримки парафії Свято-Миколаївського храму ПЦУ у Києві 11 серпня відбувся духовний фестиваль на честь Різдва Святого Миколая.
Фестиваль під назвою «Величаємо Різдво Святого Миколая» розпочався з благословення і молитви настоятеля Свято-Миколаївського храму на Татарці отця Тараса Мельника у співслужінні духовенства Православної Церкви України, повідомляє «Духовний Фронт України».
Захід присвячений угоднику Божому, якого особливо шанують в Україні, — святому Миколаю, а саме його різдву.
Духовне дійство стартувало зранку після богослужіння у храмі на Татарці, зведеному в пам’ять про жертв Чорнобильської катастрофи й освячений на честь св. Миколая.
Саме 11 серпня в християнському світі вшановують Різдво праведного Святителя Миколая Чудотворця Мир Лікійського. Вперше за багато століть відновлюється святкування Різдва Святителя Миколая, адже ця дата була викреслена синодом Московської Церкви із наших богослужбових календарів ще за часів Російської імперії.
Про це розповів релігієзнавець, історик і кандидат політичних наук Андрій Ковальов.
«Насправді з точки зору богословської – немає нічого поганого в тому, щоб ми відзначали свято Різдва Святого Миколая. Це дуже шанований, я б сказав, улюблений святий серед християн Русі-України. Тому вкотре згадати пам’ять святого Миколая це не гріх, а навіть перевага. Це богоугодна справа і тому очевидно, що ми маємо виправити цю несправедливість, яка була ухвалена Священним Синодом за часів Катерини ІІ», – сказав експерт.
Він пояснив, що Російський Синод за часів Єлизавети і Катерини почав боротись з українськими традиціями.
«Українська Церква анексована Московською патріархією в 1686 році і їхнє завданням було — знищити всю різницю між Українською Церквою і Московською Церквою і тому, з українським місцевими традиціями усіляко боролися. Бо існує ще інші свята в українському календарі про Миколая, наприклад про Миколу Мокрого. Коли за молитвами до святого Миколая з дна Дніпра була врятована дитина і на спогад про це існувала ікона Миколи Мокрого у Софіївському соборі. Із цими місцевими святами Київської Церкви, російська церква пробувала боротись, тому рішення синоду за часів Катерини, знищити пам’ять про свято Миколая, це якраз і елемент боротьби, яку вела Російська Церква проти Української Церкви», – додав Ковальов.
Своєю чергою настоятель храму отець Тарас Мельник звернув увагу на те, як важливо навертати людей до віри й до українських традицій.
«З кліром і парафіянами ми прийняли рішення, що нам потрібно організувати такі великі заходи, свята, але в українському стилі, для того, щоб популяризувати, показувати і розказувати людям про нашу українську ідентичність. Це своєрідна християнська проповідь для людей. Тому ми також організовуємо велике свято Покрови — День захисника України, ми організовуємо свято Вербної Неділі “Свято української сім’ї”, де ми розказуємо, як правильно готуватись до Великодня, як потрібно з сім’єю святкувати Пасху. І звісно, що літом ми вибрали свято Різдво святого Миколая Мир Лікійського, про яке більшість українців давно забули. Ми всі святкуємо Миколая 19 грудня і перенесення його святих мощей 22 травня, а про свято 11 серпня всі забули і тому ми взяли за онову це свято, бо хочемо популяризувати його. Але ми хочемо вшановувати Різдво Миколая не просто Богослужінням, а влаштувати великий Всеукраїнський духовний фестиваль “Величаємо Різдво святителя Миколая”», – пояснив священнослужитель.
Історик Андрій Ковальов зауважив, що у православній традиції не часто можна зустріти вшанування пам’яті святого саме в день його народження, а не в день його блаженної кончини.
«В основному це було пов’язано з тим, що життя перших християн закінчувалось мучеництвом і це мучеництво було свідченням такої Божої любові і свідченням Божої істини, але ми розуміємо, згідно з переданнями церковними, що близько 270 року у Патарах народжується Святий Миколай — улюблений всіма святитель, святий, який робив багато чудес і в принципі прославився як благодійник, ще за життя. І тому у Патарах зберігалось передання про народження Миколая, саме 11 серпня. І коли його канонізували і визнали святим в його рідних Патарах і в містечку Мири Лікійських, вже тоді, в 4 столітті фіксується місцеве свято на честь народження святого Миколая», – пояснив релігієзнавець.
У духовно-народному фестивалі взяли участь 32 учасники – це творчі колективи і співаки. Під час фестивалю діяв ярмарок народного мистецтва, також були представлені чудотворні ікони з гори Афон Євгеном Наварою та відкрито виставку «Дивосвіт України» автентичних рушників і хатньої ікони заслуженого художника України Олександра Охапкіна.
Захід відвідали поважні гості: екзарх Вселенського Патріархату єпископ Команський Михаїл (Аніщенко), військовослужбовці, ветерани російсько-української війни, курсанти КПК, заслужені артисти України, державні діячі.
Настоятель храму отець Тарас має намір провести щонайменше 25 таких фестивалів, а «там далі, як Миколай скаже, так і буде».
Він також висловив надію, що свято Різдва Святого Миколая буде знову внесене до Церковного календаря ПЦУ і відновиться його прославлення, адже віднині це свято стало храмовим святом Свято-Миколаївської парафії на Татарці.