Дедалі більше священників УПЦ МП скептично ставляться до розриву євхаристійного спілкування, яке в односторонньому порядку проголосила РПЦ.
Таку думку висловила в розмові з РБК-Україна очільниця Держслужби з етнополітики і свободи совісті Олена Богдан.
Водночас вона вважає, що міжправославний діалог все ж має місце. Так, і ПЦУ і УПЦ МП входять до Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, де обговорюються різні прикладні питання церковного життя.
“У деяких аспектах бачимо, що напруга спадає. Не маємо таких статистичних даних, але суб’єктивне враження, що дедалі більше священників УПЦ в єдності з Московським Патріархатом скептично ставляться до розриву євхаристійного спілкування, яке в односторонньому порядку проголосила РПЦ”, – сказала вона.
За словами Богдан, зараз політики загалом уже набагато менше експлуатують церковну тематику, ніж до Помаранчевої революції – коли це вносило напругу в суспільство, але не давало особливих електоральних бонусів.
У той же час, вона спостерігає спроби експлуатації релігійного питання з боку Росії – наводячи в приклад недавні слова президента РФ Володимира Путіна про те, що українська влада намагається “зруйнувати Російську Православну Церкву”.
Богдан назвала ще одне проблемне питання церковного життя, пов’язане з перейменуванням УПЦ МП. Наприкінці 2018 року Верховна Рада прийняла закон про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких знаходиться в країні-агресорі.
Згідно з проведеною Мінкультом експертизою, до їх переліку входить і УПЦ МП, яка повинна була перейменуватися, наприклад, в “Російську Православну Церкву в Україні”. Дедлайн минув ще в 2019 році, але перейменування так і не відбулося.
