Патріарх Варфоломій не має на меті відвойовувати території. У нього є пристрасне бажання об’єднати православний світ, що розпався на безліч “удільних князівств” — помісних церков.
Таку думку висловила релігійна оглядачка Катерина Щоткіна в матеріалі на ZN.
Фото: Духовний фронт
За її словами, цього разу Патріарх у Києві не просто бажаний — довгоочікуваний гість. “Людина, котра розрубала гордіїв вузол розколу, а з ним — й одну з міцних ниток, що пов’язували Незалежну Україну з імперією та радянським минулим”, – зазначила вона.
За її словами, у церковній політиці, як і в політиці взагалі, сила — це ще далеко не все.
“Наприклад, скільки в патріарха Варфоломія дивізій? А скільки дивізій стоїть на сторожі інтересів Московського патріарха? Проте патріарх Варфоломій може приїхати в Україну. А патріарх Московський — ні. В очах багатьох українців, і воцерковлених, і невоцерковлених, Томос про автокефалію української церкви — приваблива перемога політики, дипломатії і віри над грубою силою”, – зазначила авторка.
Вона наголошує, що для патріарха Варфоломія не має сенсу боротьба за території. У нього – інша мета.
“У патріарха Варфоломія є пристрасне бажання об’єднати православний світ, що розпався на безліч “удільних князівств” — помісних церков. Вони зайняті своїми “домашніми” проблемами, внутрішньою політикою, тоді як питома вага православ’я у світі зменшується”, – наголошує Щоткіна.
На її думку, Патріарх Варфоломій почувається лідером, який міг би зібрати воєдино православну церкву — без уточнення “національних координат”, аби нагадати їй, що вона передусім православна, а вже потім — Румунська, Українська чи Російська. “І постаратися дати православ’ю дорогу в майбутнє. Повернути церкві живе відчуття соборності, майже забуте, звужене до формального проговорювання цього слова у Символі Віри та до ритуального перелічування імен предстоятелів згідно з диптихом”, – зазначила авторка.
