На Афоні дослідник знайшли ймовірну печеру українського подвижника і письменника-полеміста XVII ст. прп. Івана Вишенського.
Про це повідомив дослідник, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило на своїй сторінці, інформує Духовна велич Львова.
“За допомоги болгарських колег-спелеологів на Афоні вдалося відшукати невідому чернечу печеру неподалік від стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII ст. прп. Іван Вишенський, який родом був з м. Судова Вишня, що на Львівщині.
Ім’я цього видатного українця добре відомо зі шкільних уроків з української літератури, в радянські часи це був єдиний церковний автор, який дивом залишався у шкільній програмі, попри шалену атеїстичну цензуру і пропаганду. Проте мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 років. Останні роки життя він провів у печерному затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як “Іоан Русин, печерник Зографський”, – пише дослідник.
Нововиявлена Зографська печера розташована вгору від Зографського монастиря, по дорозі (стежці) від Зографу до монастиря Костамоніт, на крутому схилі над Зографською річкою.
“Щоб спуститись до печери від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатись вниз по схилу до печери…Тобто подвижник, який уходив в затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери. Всередині скельна печера природнього походження була прилаштована для життя, мала кілька невеличких “кімнат, обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених, також були віконні отвори, збереглася копоть від вогнища… Все свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися затворники. Болгарськими колегами виявлені навіть залишки кераміки. Можливо, це і є печера нашого святого земляка прп. Івана Вишенського Святогорця”, – зазначив Шумило.
На жаль, незручність доступу до печери ускладнює її дослідження.
