Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла УГКЦ у Львові відзначає 10 років з моменту відновлення своєї діяльності.
Про це повідомляє Суспільне.
10 років тому з храму вивезли 144 вантажівки книг та відслужили першу за довгий час літургію.
6 грудня з нагоди 30-ї річниці Збройних сил України та 10-ліття відкриття Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла відбулась архієрейська Божественна Літургія. З нагоди десятої річниці відкриття храму, також погасили поштову марку.
Костел Єзуїтів збудований у стилі раннього бароко на початку XVII століття. Споруда храму є зменшеною копією римської базиліки Іль-Джезу. У ті часи храм був наймісткішим у Львові, розповідає настоятель Гарнiзонного храму Тарас Михальчук:
“Цікаво, що на нинішній вхід у храм є трошки не логічний, тому що проспект Свободи — центральна вулиця, Театральна — бічна. Храм збудований саме так, бо це була окраїна і за оборонним муром була тільки річка. За Австро-Угорської імперії храм виконував функцію гарнізонного храму також, тут молилося військо австрійське і всі військовослужбовці, які були у Львові”.
У радянські часи храм закрили і деякий час використовували як книгосховище. Протягом жовтня-листопада 2011 року із приміщення церкви вивезли 144 вантажівки книг та 30 машин із стелажами. Полковник запасу Олександр Поронюк розповідає, що завдяки військовим у 2011 році упродовж трьох місяців із приміщення церкви винесли приблизно 2,5 мільйона книг.
“Заповнені були всі бокові стіни, висотою були мабуть до другого поверху. Розбирали книги курсанти Академії сухопутних військ (95%). Дуже багато їх в понаднормовий час приходили сюди і передавали з рук в руки книги, тому, що ставали вантажні автомобілі і навантажували ті автомобілі. Дуже багато було спостерігачів, тому що хотіли дивитися, чи є якісь порушення”, — каже полковник запасу Олександр Поронюк.
Повторне освячення храму відбулось 6 грудня 2011 року. Першим його настоятелем став отець Степан Сус.
“Це був справді особливий час, тому що ми були змучені. Змучені тим, що кілька ночей перед тим реально не спали. Нам було потрібно поприбирати храм з пороху, який залишився після перевезення книг, було багато нових викликів. Храм 65 років був зачинений…Була велика радість, радість тому, що вдалося перевезти книги і в якісь мірі вирішилося дві важливі проблеми: збереження самих книг, тому що книги ніхто не читав, вони були закритими тут, і відкрити храм, який ніхто не відвідував”, — каже єпископ УГКЦ Степан Сус.
