Церква відзначає 22 грудня одразу два свята на честь жінок, які носили ім’я Анна. Їхні життя розділяє майже тисячоліття, та втім, попри цю неймовірну часову відстань, їхні історії мають у собі чимало спільного. І в них обох ми маємо вчитися – їхньої віри в Бога, покладання на Нього своїх найбільших переживань і вдячності за Його дари.
Про це розповідає ПЦУ.
Сьогодні ми пригадуємо чудо зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, а також вшановуємо пам’ять пророчиці Анни, матері пророка Самуїла.
Що ж поєднує цих праведних жінок, окрім імені?
Обидві вони страждали від безпліддя. І лише завдяки ревній молитві та своєму благочестивому життю вони сподобилися чуда Господнього і зачали дітей, яким судилося нести благовістя Боже людям. Син пророчиці Анни, Самуїл, став одним із найбільш шанованих пророків. А Пречиста Діва Марія стала Матір’ю Господа нашого Ісуса Христа.
Та хіба вони пізнали і полюбили Господа через чудо, яке Він сотворив? Зовсім ні! І пророчиця Анна, матір пророка Самуїла, і праведна Анна, матір Пречистої Діви, знали й прославляли Господа задовго до чуда в їхньому житті. І чудо не змінило їхнє ставлення до Господа, не змусило їх возгордитися чи піднестися, коли Всевишній наділив їх Своїми дарами.
У Старому Завіті читаємо, як пророчиця Анна прославляє Бога: «Немає настільки святого, як Господь; бо немає іншого, крім Тебе; і немає твердині, як Бог наш. Не примножуйте розмов гордовитих; зухвалі слова нехай не виходять з уст ваших; бо Господь є Бог відання, і діла в Нього зважені. Лук сильних переломлюється, а немічні перепоясуються силою; ситі працюють за хліб, а голодні відпочивають; навіть неплідна народжує сім разів, а багатодітна знемагає. Господь умертвляє і оживляє, спускає до пекла і возводить; Господь робить убогими і збагачує, принижує і піднімає. З пороху піднімає Він бідного, із бруду піднімає убогого, посаджуючи з вельможами, і престіл слави дає їм у спадщину; бо у Господа основи землі, і Він утвердив на них вселенну. Стопи святих Своїх Він оберігає, а беззаконні в темряві зникають; тому що не силою міцна людина» (1 Цар. 2: 2-9).
Тож наслідуймо цих праведних жінок у їхньому благочестивому смиренні й вдячності Богові за дари, якими Він нас наділяє. Слава Богу за все!
